Konkretyka

2023-02-25 09:47:44 Чому українці хочуть платити менше податків? Частина ІІ.

В першій частині на прикладі США ми побачили, як виборець, підтримуючи ту чи іншу партію, здатен впливати на фіскальну політику держави. В цій частині познайомимось з проблемами бізнесу та, на мій погляд, причиною того, що громадяни хочуть сплачувати менше.
Примітка: В опитуванні CASE респонденти очікують, що зменшивши податки - підприємці почнуть створювати більше робочих місць. Проте, податки навряд покращать настільки сильно бізнес-клімат, щоб дати значний поштовх для розвитку в умовах поганих інститутів.

Які ключові проблеми бізнесу в Україні? Якщо ми відкриємо дані Торгово-промислової палати України за 2020 рік, то там побачимо: «Слабкий захист прав власності з боку органів державної влади (90.3%), Висока корупція в органах державної влади (88.9%), Податкова система для МСБ (прим. малий та середній бізнес) - види та ставки податків (86.1%), Високі нарахування на фонд оплати праці для МСБ (86.1%), Недостатній доступ МСБ до кредитних ресурсів (80.6%), Податкова система для МСБ - процедури податкового адміністрування (79.2%), Низька законослухняність громадян та бізнесу (77.8%), Надмірне втручання держави у регулювання економічних відносин у сфері МСБ (77.8%), Неналежне виконання національного законодавства органами державної влади та місцевого самоврядування (72.2%), Відсутність практики передачі державних функцій до саморегулівних організацій МСБ (70.8%)».

Іноземні інвестори підмітають схожі проблеми, зокрема у звіті Держдепу США «2021 Investment Climate Statements: Ukraine» ми бачимо: «Окрім пандемії, іноземні інвестори називають ключовою проблемою для ведення бізнесу в Україні корупцію, особливо у судовій системі». Якщо підсумувати обидва звіти, то можна сказати, що проблеми здебільшого стосуються поганих інститутах. Поганий захист прав власності, погані суди: унеможливлюють розвиток бізнесу, а,як наслідок, і збільшення кількості робочих місць.

Проте, варто зауважити, що ставки податків та їх адміністрування, на кшталт відшкодування ПДВ, мають проблеми. На додачу, саме ПДВ потребує бодай простого корегування, бо сьогодні по одній ставці обкладається все, навіть дитячі товари (нагадаю про демографічну кризу), зброя тощо. У той час, коли в ЄС на різні категорії товарів різна ставка ПДВ. Додам, що й примітивний рівень наших політичних інститутів показує повну їх відірваність від потреб не тільки громадян, але й армії. Для прикладу, тільки нещодавно ВРУ нарешті здогадались скасувати мита та ПДВ для товарів, умовно, подвійного призначення: дрони, коліматори (уявляю як з EoTech чи Trijicon хтось піде стріляти кабанів в лісі) і тп. Проте, не на зброю: законотворці все ще впевнені, що з хромованим стволом на базі AR-15 Ви-таки захочете стріляти дичину в лісі…

Чому українці хочуть платити менше? На мій погляд дуже чітко ця проблематика описана нашими науковцями:

Податкова свідомість так і не стала чеснотою українців після ухвалення Податкового кодексу, а невдалі трансформації перерозподільних процесів останніх років лише укріпили негативне ставлення до фіску. Недовіра до податкових інститутів надалі спонукатиме суб’єктів ринку підтримувати неформальну практику господарювання. Тому, щоби підвищити ефективність адміністрування податків хоча б до рівня нових країн ЄС, потрібно не просто лібералізувати оподаткування, гармонізувати із європейськими чи спрощувати фіскальні механізми, підвищувати штрафні санкції за порушення податкового законодавства або нарощувати персонал органів контролю, а й намагатися створенням позитивних фіскальних прецедентів переконати громадськість у можливості перерозподілу ВВП сприяти зрушенням у суспільному розвитку.

Себто, коли громадяни сплачують податки, вони повинні відчувати, що частина з них в тій чи іншій формі повернеться. Для прикладу, громадяни впевнені у справедливому суді чи захисті власних прав власності. Відповідно, не варто очікувати податкової свідомості, коли громадяни та бізнес вимушені жити в умовах низької якості інститутів.

Конкретика | Patreon | Блог Відкрити / Коментувати

2023-02-24 14:54:29 Справжня ціна війни.

З кожним днем вона зростає. Вічна пам’ять воїнам ЗСУ! Найкращим синам та донькам Галичини.

365 день війни. Марсове поле. Львів. Відкрити / Коментувати

2023-02-16 10:46:46 Яке повинно бути податкове навантаження? Частина І.

Реакція на цікаве опитування з запізненням, бо часу мало через постійні злагодження та виконання обов’язків покладених на ДФТГ, але я буду з Вами поки можу.

Якщо всліпу не апелювати до принципу індивідуального суверенітету, то податки не є «агресією» з боку держави. В ідеалізованому образі податки умовно прописані в «договорі» з державою. В той же час, громадяни через інструменти представницької демократії можуть «перепідписувати» цей договір на кожних виборах. Простими словами, коли ми говоримо про податки, то їхня велична виходить з програм політичних партій, які були обрані. Себто, більшість отримали праві партії, на кшталт «Республіканців» в США, то здебільшого просуваються ініціативи по зменшенню податків. Для прикладу, можемо згадати як адміністрація президента Трампа зменшила корпоративний податок та загалом проводила політику по послабленню податкового навантаження для населення. На додачу, проводились політики по дерегуляції та зменшенню розміру соціальних програм (атаки на Obamacare). Слова президента в 2020 році на форумі в Давосі:

«Також ми запустили найамбітнішу в історії кампанію зі зменшення бюрократичних вимог, які вбивають робочі місця. На будь-яке нове правило - скасовуємо вісім старих, що в середньому заощадить кожній американській родині 3100 доларів щорічно».

Ці ідеї були одними з ключових у передвиборчій кампанії Трампа. Тобто, виборці в США, проголосувавши за це, розмінявли умовно потенційні нові соціальні програми на можливість залишати собі більше грошей. В той же час, коли владу отримують ліві партії, в даному контексті «Демократи» (умовно ліва), то відбувається зворотній ефект. Хоч президент Байден ще не скасовував податкові реформи Трампа, тим не менш, політика його адміністрації відрізняється, зокрема розглядаються проекти про податки для багатих і тп.

До чого приклад зі США? В перше чергу для того, щоб ми розуміли, що ставки податку, як і соціальна допомога, виходить з «договору», який укладено між виборцями та обраними їхніми представниками. Проте, в Україні наша демократія ще дуже молода, а наш виборець, в широкому сенсі, не підготовлений. Нагадаю слова Бернарда Шоу: «Демократія не може бути ефективнішою за рівень людського матеріалу, з якого зібрані її виборці». Відповідно, обіцянки політиків чи тим паче програми партій часто несуть в собі лише гасла. Для прикладу, коли Зе йшов на вибори, він обіцяв нову податкову, яка стане сервісним центром. Однак, чи стала вона бодай на нього схожа станом на грудень 2021 року? Отже, в силу слабких важелів впливу на політичні партії, на відміну від США, незалежно від того, кого у нас обирають “право” чи “ліво”, ми не отримуємо подібну зміну політик.

В той же час, наші громадяни часто самі не знають скільки податків платять. Тому, тут варто додати, що ініціатива на кшталт “за кошти платників податків”, яку я спершу сприйняв скептично, насправді дає бодай привід замислитись громадянам на тему податків. Ще одним важливим фактором є діалог з громадянами чи та сама просвітницька діяльність. Вона може будуватись на різних ідеях, зокрема, ліві можуть апелювати до соціально-економічних проблем, які можна вирішити за рахунок збільшення податкового тягаря. В той же час праві будуть звертати увагу на те, що впровадження державою тих чи інших соціальних програм не є ефективним. Проте, обидва табори можуть мати схожі погляди на виклики, які й справді вирішують податки: оборона, освіта, інфраструктура та деякі трансферти вразливим частинам суспільства. Однак, в усіх випадках ліво чи право вирішальну роль грають вибори, на яких громадяни обирають який шлях для них виглядає переконливіше.

На щастя, демократія дає нам можливості для справжньої конкуренції ідей: головне, щоб ті, хто їх проповідує, самі в них щиро вірили, а не гралися з “електоратом”. Далі буде…

Конкретика | Patreon | Блог Відкрити / Коментувати

2023-02-13 21:03:03 Підприємець-новатор зникає? Підприємець ІТ індустрії. «Пізній» Шумпетер.

В одному з минулих постів ми розглядали теорію «творчого руйнування» Шумпетера, яка зводить образ капіталізму як систему, яка переживає постійний еволюційний процес. Суть самого «руйнування» зводиться до того, що кожна нова хвиля інновацій руйнує старі порядки (старі технології/фірми) і зводить нові. Головною рушійною силою цього процесу, є підприємець-новатор про трансформацію якого й поговоримо в цьому пості.

В своїх більш пізніх роботах Шумпетер змінив фокус в «рушійних силах творчого руйнування», ввівши фактично замість підприємця-новатора - корпорацію. Зокрема, економісти, які досліджували теорію Шумпетера та її емпіричну перевірку зазначали: «відділи НДДКР та наймані менеджери замінюють функції підприємця-новатора. Розмір фірми і ринкова влада є основними рушійними силами, які призводять до концентрованих галузей, що характеризуються конкуренцією монополій. Тим не менш, прибутки завдяки інноваційній діяльності все ще можливі, хоча віддача від інновацій знижується через тягар фінансування НДДКР та забюрократизованості фірм».

Невже підприємець-новатор зникає? Можна зазначити, що економіка ускладнились, і для тих чи інших інновацій дійсно потрібно мати більші ресурси, ніж раніше. Тому, саме великі компаній мають достатньо ресурсів та стимулів для створення «складних» інновацій. Як наслідок, їх роль в цілому лише зростає. Сам Шумпетер в 40-х роках в своїй книзі “Капіталізм, соціалізм та демократія” песимістично дивився у далеке майбутнє капіталізму: «Підприємцям нічим буде зайнятися. Вони виявляться приблизно в такому самому становищі, як генерали в суспільстві, яке абсолютно впевнене, що світ утвердився раз і назавжди». Зазначу, ця робота варто окремого циклу публікацій, тому я не буду на ній зупинятись.

Чи справдились апокаліптичні нариси майбутнього? Сьогодні підприємці-новатори все ще рухають прогрес навіть в складних індустріях: «в певних секторах, таких як фармацевтична промисловість, саме дрібніші фірми просували інновації, які пізніше асимілювалися з розробкою нових продуктів великими фірмами (Hagedoorn et al., 2008). Крім того, Braunerhjelm and Svensson (2010) стверджують, що роль підприємців посилює роль винахідників. Отже, інновації, особливо в великих фірмах, більше не є лінійним процесом, властивим окремій (великій) фірмі, і підприємці займають певне місце в комерціалізації винаходів».

Вільям Баумоль наводив цілий список ключових інновацій в другій половині ХХ століття, де головну роль відіграли саме малі фірми. В контексті поглиняння всього «великим бізнесом» можна згадати Японію, про проблеми якої я писав раніше. Згідно даних від японського управління МСП сімейні компанії складають 99.7% всіх підприємств та 70% всієї робочої сили країни. Звісно є керуюча роль великих корпорацій, але підприємець лишається тою рушійною силою, яка рухає систему.

Більше того, корпорації намагаються розділити свої відділи інновацій на декілька конкуруючих команд за бюджет на розробки. Себто відтворюється ринкова конкуренція, яка в якомусь сенсі проявляє в їхніх лідерах свого роду підприємців-новаторів. Плюс, корпорації активно залучають малий та середній бізнес для купівлі в них ідей або глибокої кооперації.

“Епілог”. ІТ-підприємець в Україні, в силу структурних особливостей індустрії та запасу високого людського капіталу, створює унікальну екосистему для народження нових малих, а згодом і великих фірм. Правда поява “Дія.Сіті” та потенційного (в майбутньому) скасування ФОП 3-групи (які використовуються як малими фірмами, так і для схем) може погіршити умови в першу чергу для малих фірм. Але глобальність, мобільність та доступ до технологій в індустрії не дасть їй, як мінімум в найближчий час втрати умови для зведення власних атлантів за образами Айн Ренд.

Конкретика | Patreon | Блог Відкрити / Коментувати

2023-02-09 12:05:00 62% українців вважають, що для швидкого післявоєнного відновлення уряд має знизити податки, щоб підприємці швидше створювали робочі місця, — йдеться у результатах соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.

28% опитаних переконані, що уряд має посилити нагляд за економікою, щоб підприємці та працівники платили більше податків у бюджет, а уряд витрачав їх на потреби розвитку країни.

10% українців відповіли «важко відповісти / не знаю» на запитання «Що має зробити уряд для швидкого післявоєнного відновлення України?».

Як би відповіли на це запитання ви

@vox_ukraine Відкрити / Коментувати

2023-02-08 09:56:38 Капіталізм на службі КНДР? Жінки-підприємці врятували “корейських” комуністів?

Після реформ М.С. Горбачова сателіти СССР залишились без підтримки і як наслідок отримали затяжну економічну кризу. Для окупаційного режиму КНДР (аналог ОРДЛО) вона ледве не завершилась повним коллапсом, а саме голодом 1995-1999 років (не без допомоги природи). Тому, правляча недо-династія Кімів почала робити «капіталістичні ін’єкції», які, як і у випадку з НЕП в СССР, спрацювали.

У результаті змін 2002 року і, найголовніше, колапсу системи в 90-х – станом на 2018 рік у КНДР існують понад 435 санкціонованих ринків (під «державним контролем»), на яких підприємці реалізують свою продукцію. Звісно, весь капіталізм на окупованих територіях Кореї здебільшого існує в гібридному статусі. Для прикладу, приватні заклади там оформлені як державні. Причина – чому система заплющує очі на існування таких острівків капіталізму – досить проста: неможливість прогодувати своє населення шляхом директивного планування.

Однак, у 2012 році КНДР пішла далі й запровадила великі зміни у сільському господарстві. Були запроваджені так звані «ланки», коли дві родини чи родина отримали право обробляти одне й теж поле і їм в якості винагороди пропонувалося 30% врожаю, який вони могли реалізувати на ринку. Наслідком цього став рекордний врожай у 2013 році в 5.04 млн. тон зернових. Себто, як мінімум в добу перших років правління Кім Чен Ина серед його радників були люди, які розуміли, що стимулом працювати ефективніше є можливість отримати прибуток, а не «проникливі» промови партії. Також, послаблення зачепили й промисловість, яка теж отримала частину ринкових інструментів. Свого роду спроба гібриду реформ Ден Сяопіна в КНР та Косигіна в СССР.

Підприємиці КНДР або господарі грошей «тончжу». Як зазначав Вільям Баумоль, інституційні умови формують образ та методи роботи підприємця. Тому, за совєцкім прикладом в КНДР ще до кризи 90-х процвітали «цеховики», «фарцовщіки» та чорний ринок. Себто, люди з підприємницькою жилкою, які були готові ризикувати та вести бізнес у підпільних умовах. Часто вони використовували фактори виробництва «держави», аби створювати продукт для чорного ринку. Інші взагалі впроваджували свого роду «ефективні методи» по виконанню плану, а «залишки» реалізовували теж на чорному ринку. Значною мірою підприємці прив’язані до партійного апарату та бюрократії, яка й виступає парасолькою для ведення бізнесу.

Головним парадоксальним фактом всього підприємницького руху КНДР є в тому, що більшість з його представників - жінки. Причина такого незвичного «дисбалансу» в правилах самої системи – у жінок було більше можливостей для реалізації. Закони режиму зобов’язують чоловіків працювати, а жінки можуть обрати роль домогосподарки. В результаті чого, вони мали більшу мобільність та найголовніше час для налагодження торгівлі чи навіть створення тих чи інших продуктів/послуг. Через саму специфіку та сіру зону системи ідеальною родиною в КНДР є чоловік-бюрократ та дружина-підприємиця. Бо ведення бізнесу самостійно до певних масштабів так чи інакше обмежено. Загалом паразитування бюрократії на підприємцях є класичним, бо місця на тих самих «регулюємих державою» ринках часто мають «додаткову плату» комусь, як кажуть в народі - на лапу.

Процес початку бізнесу в КНДР виглядає так: Підприємиця домовляється з місцевою владою про те, щоб їй було надано приміщення під ресторан. Після цього підприємиця призначається директором ресторану, який на папері вважається державним підприємством. На практиці господиня наймає персонал, купує меблі та обладнання та починає працювати. Єдине, що очікується від неї, – це систематичні виплати до державного бюджету, так само як і не такі офіційні виплати чиновникам, що кришують її. За такою схемою функціонують не лише ресторани та магазини, а й більші підприємства – наприклад, саме так працює більшість міжміських автобусів.

«Епілог». В 2021 році Кім почав відкат системи назад. Головна причина – не зовнішня екскалація, а той факт, що підприємці стали силою з сумнівним контролем з боку партії…

Конкретика | Patreon | Блог Відкрити / Коментувати

2023-02-05 18:15:40 Китайські дрони та мікроелектроніка проти України. Або без ударів по промисловості РФ, війна буде дуже довгою.

КНР активно допомагає РФ технологіями та поставками компонентів. Зокрема, в матеріалі WSJ зазначають: «Дані показують постачання китайських квадрокоптерів DJI до Росії після введення санкцій та експортного контролю. (…) Деякі з цих дронів доставляють безпосередньо китайський рітейлер російським дистриб'юторам згідно з митними записами, але інші квадрокоптери DJI проходять транзитом через Об'єднані Арабські Емірати».

Однак найголовніше мікроелектроніка: «серед поставок, що мають вирішальне значення для військових дій Москви, є комп'ютерні чіпи, які використовуються у зброї, націленій на українські сили та інфраструктуру, а також мікросхеми, які використовуються в радіозв'язку, системах спостереження та навігації».

На щастя, поставки ППО від наших союзників та їхня військова допомога, дає нам можливість протистояти зусиллям росіян по знищенню нашої інфраструктури. До слова, після удару по нашим цивільним об’єктам, цивільні об’єкти РФ також є цілком легітимною ціллю. Неможливо вести війну за “правилами ведення війни”, які передбачаються в міжнародні конвенції, коли одна сторона їх не дотримується. Простими словами, примушення України не бити західною зброєю по енергетиці чи інших об’єктах в РФ, є для ворога перевагою.

В березні 1940 року королівські ВПС почали бомбардування німецьких доків та військових об’єктів. Одна з головних причин - послабити флот Рейху та унеможливити проведення навіть гіпотетично операцій на кшталт висадки в Британії. Простими словами, Лондон розумів, що недостатньо просто нищити літаки чи особовий склад ворога, необхідно ліквідувати його промислову базу, аби він не міг поповнювати втрати.

Впродовж всієї війни Королівських ВПС та ВПС США будуть бомбардувати німецьку промисловість, підриваючи її можливості для ведення війни. Саме удар по логістиці, заводах та портам призводив до того, що Вермахт втрачав контроль над фронтами не встигаючи поповнювати запаси. США на додачу комбінували постачання «Ленд-лізу» для червоної імперії (СССР), військові операції на кшталт висадки в Нормандії, постійні атаки бомбардування промисловості, якби не все це, то невідомо коли б капітулював Берлін.

Більше того, через відсутність можливостей у Лютваффе бомбардувати заводи СССР, тиск на фронтах зростав. Просто уявіть, що завдяки американській сталі було вироблено 35 тисяч Т-34. Жоден німецький танк не міг похвалитись таким парком. Кращі танки на кшталт німецьких «Тигрів» просто тонули в болоті совєтів. Це в свою чергу ще один фактор, на який треба зважати, бо хоч ми й отримаємо більш якісну техніку, з тої сторони залишаються недоторканні потужності, які дають змогу клепати з консервів тисячі умовних «Т-34».

Все пропало? Західна допомога так чи інакше посилюється, тому ніякої перемоги Мордор отримати не зможе. Але вконче необхідно аби ми отримали далекобійну зброю для нанесення ударів по території РФ та знищення їхньої промисловості, склади ПММ, підстанцій тощо. Бо цілий та невразливий тил (за деякими виключеннями) дає опору для продовження війни і виснажує наші обмежені ресурси.

Також не варто недооцінювати ворога. Для прикладу, на моїх навчаннях по дронах, особливу увагу було приділено тому, що ворог вчиться і іноді дуже швидко. Ця війна далеко не легка прогулянка.

Що робити? Читайте, вивчайте, не чекайте моблізації - там дуже прискорені курси. Запишіться в ДФТГ, там зараз є багато курсів, від тактики до дронів. Якщо є можливість, то купуйте зброю та свій еквіп, тестуйте його, займайтесь ФІЗО. Якщо будуть питання - то пишіть мені в чат бот @konkretyka_bot Наше ДФТГ активно шукає добровольців з Львівської області для формування підготовлених підрозділів (бажано мати зброю або можливість її придбати).

Конкретика | Patreon | Блог Відкрити / Коментувати

2023-02-04 10:01:08 Як пройшов Ваш тиждень? Мої підсумки.

Я майже дроновод Якщо серйозно, назвав би це першими кроками в новій спеціалізації, яка потребує дуже серйозного підходу. Раджу всім, хто ще не починав тренування/навчання шукати себе, якщо будуть питання пишіть в чат-бот @konkretyka_bot :)

Якщо Ви бажаєте пройти підготовку також пишіть :) Відкрити / Коментувати

2023-01-30 08:56:13 Яка частка населення хоче стати підприємцями? Проект GEM. Криза в Японії.

Global Entrepreneurship Monitor (GEM) міжнародна організація понад 20 років досліджує підприємництво. Вони проводять дослідження підприємництва та підприємницьких екосистем по всьому світу на основі опитувань: “ми єдине глобальне науково-дослідницьке джерело, яке збирає дані про підприємництво безпосередньо від підприємців”. Сам проект комунікує з різними академічними установами та об'єднує багато команд з різних країн, з яких і збираються дані.

В списку країн, якими займається GEM, на жаль, немає України, але, загалом, в проекті представлені дані по майже 100+ країнам. Не всі дані актуальні, зокрема, по Грузії дані оновлювались останній раз у 2016 році і тп. Для нас цей проект особливо цікавий, бо ми можемо перевірити настрої, які панують в тих чи інших країнах. Параметри, які можна знайти у країнах зі списку вміщують дані по опитуванням серед населення віком від 18-64 років:

які бачать хороші можливості для створення фірми в районі свого проживання;
які вважають, що вони мають необхідні навички та знання для початку бізнесу;
які мають намір розпочати бізнес протягом найближчих трьох років;
які є або підприємцями-початківцями, або власниками-керуючими нового бізнесу;
які в даний час є власниками-керуючими існуючого бізнесу, тобто володіють та керують чинним бізнесом, який виплачує заробітну плату…

Загалом, параметрів, що відслідковуються багато. Для прикладу, давайте відкриємо Японію та США. На що одразу можна звернути увагу? Перше, результати надзвичайно сильно відрізняються. Зокрема, люди, які мають намір розпочати бізнес в найближчі три роки (Entrepreneurial Intentions Rate) в Японії на 2021 рік складали всього 3.15%, при цьому по відношенню до 2019 відбулось зниження на 1.19%, в США в той же час, на 2021 рік 14.84%, при цьому параметр зріс по відношенню до 2020 року. Аналогічна ситуація і з іншими даними: вони всі у Японії набагато гірші, ніж в США. На додачу, процент жінок-підприємиць в США також набагато вищий.

Щодо такої різниці між жінками та чоловіками можна зауважити, що після виходу жінок на ринок праці в середині ХХ століття, пройшло не так багато часу. Відповідно в суспільстві все ще є стереотипи з приводу ролі жінок. До слова, в статті міністерки фінансів США Джанет Луїз Йеллен вона зазначала, що вплив жінок на економіку колосальний: «Їхній вихід на оплачувану роботу був основним фактором процвітання Америки впродовж останнього століття». Відповідно, трансформаційні процеси(+культурні особливості) в суспільстві в США просто почались і завершились набагато швидше, ніж в Японії, від того така різниця в параметрі Female/Male TEA Ratio.

Загалом, підприємства малого та середнього бізнесу (МСП) в Японії знаходяться на грані, якщо не вимирання, то значного скорочення. Причина таких проблем не через «творче руйнування» Шумпетера, коли підприємці-інноватори руйнують старі порядки, і, як наслідок, компанії, а у відсутності у японських МСП спадкоємців. В силу не тільки того, що за тих чи інших причин саме населення не проявляє інтерес до підприємництва, але й через демографічні та структурні причини. Зокрема, в Японії існує значна кількість малих та великих фірм, якими управляють династії впродовж сотень років. І подібно монархічним домам Європи – занепадають. Відомим прикладом є компанія Hagoromo, яка мала долю в 30% на японському ринку крейди і була популярна в світі. Однак, 72-річний власник Такаясу Ватанабе так і не зміг знайти собі заміну, бо його доньки відмовились продовжити справу, як наслідок, він продав компанію. Але в більшості випадків, навіть прибуткові бізнеси МСП в Японії просто закриваються, бо нікому передати бізнес.

Які можуть бути причини підприємницького голоду? Як завжди їх багато, але такі ораганізаці, як GEM допомагають краще їх зрозуміти, і про це будемо говорити далі. Проте, найголовніше, що варто пам'ятати, що умови для ведення бізнесу в державі є однією з основ для довгострокового економічного зростання.

Конкретика | Patreon | Блог Відкрити / Коментувати

2023-01-24 23:03:30 Теорія підприємництва. Різниця між менеджером та підприємцем. Мотивація підприємця та меценацтво Терещенків.

Підприємця іноді ототожнюють з менеджером, що є неправильним в силу абсолютно різного спектру покладених завдань. Вільям Баумоль так описує менеджерів та підприємців:

Ми можемо визначити менеджера як людину, яка відстежує поточну ефективність бізнес-процесів. (...). У їхнє завдання входить нагляд за ефективним використанням факторів виробництва, дотриманням графіків та контрактів, а також вони приймають повсякденні рішення про встановлення цін та маркетингові витрати. Загалом, на менеджерів покладається відповідальність за виконання переважно рутинних видів діяльності та прийняття рішень, що передбачаються традиційними моделями ведення бізнесу.

В той же час підприємець: Якщо говорити буквально, то поняття «підприємець» відноситься до людини, яка робить деякі дії і бере на себе пов'язану з ними відповідальність (прим. Менеджер теж бере на себе відповідальність за результат покладених обов’язків). Відповідно, і в ранній літературі, і здебільшого при веденні сучасної дискусії це слово використовується щодо людей, які організують нову фірму у сфері бізнесу, незалежно від того, яка кількість подібних підприємств вже існує. Таке використання поняття, яке ми розглядаємо, має сенс навіть у рамках статичного аналізу, що утворює основний корпус мікротеорії, оскільки переважна більшість підприємців належать до реплікативної більшості тих, хто «тиражує» вже відомі рішення.

За Шумпетером підприємець є економічним агентом, який створює «нові комбінації факторів виробництва». Такі свого роду комбінації проявляються у різних формах: створення нових продуктів; перенесення методів виробництва з однієї галузі до іншої; відкриття нових точок продажу; розробка нових джерел сировини; завоювання нових позицій на ринку на кшталт побудова шляху до монополії. Фактично це напряму впливає на економічне зростання та місце економіки держави в світі.

Всю діяльність підприємця супроводжує стан невизначеності. Від того дії підприємця можуть бути не послідовними чи непередбачуваними, роблячи його діяльність складною для стронього аналізу. Стимулом рухатись вперед може виступати багатство, в терміні “підприємець” по Баумолю це описано так: “люди, які виявляють оригінальність та креативність у пошуку шляхів збільшення свого власного багатства”.

Проте за Шумпетером мотиви підприємця багатогранні: виклик, гра та мрії. В той же час, величина прибутку є лише показником успіху або символом перемоги. Іноді такий підхід стримує до появи чеснот на кшталт - меценатсва або інтерес до покращення суспільних благ. Простими словами, ідея, що «буржуї» рухаються виключно за прибутками з ціллю наживи, вельми абсурдна.

Якщо ми згадаємо історію підприємців України та їх мотивацію тут одразу спадає на думку родина Терещенків, яка мала девіз: «Прагнення до суспільної користі». В книзі Мішеля Терещенко (Перший олігарх С.53) є дуже цікавий фрагмент: «Багато пам’ятників та будов в Києві та Глухові (…) побудовані на кошт Фонду Терещенко, якому продовжувалась перераховуватись більша частина прибутків сімейної промислової імперії, на потреби фінансування благодійної діяльності та меценацтва. (…) Фонд допомагав всім гідним людям впровадити їхні проекти, направлені на покращення життя суспільства, та допомагати в їхньому розвитку». Себто для Терещенків одним з мотивів заробляти більше була ідея закладена в гаслі їхньої родини, а саме збільшення суспільних благ. Нагадаю, що Терещенки вкладали значні кошти в розвиток культури і особливо освіти.

Підприємці різні і хтось з них проявляє громадянські чесноти, а хтось ні. Вони відрізняються як і люди: хтось залишає відбиток в історії суспільства, а хтось ні. Тим не менш, їхня роль у економічному зростанні та житті суспільства колосальна і тому чим кращі умови в державі для розвитку підприємництва тим успішніша вона.

Конкретика | Patreon | Блог Відкрити / Коментувати