Шановна громадо! Нас знову об’єднало горе болючої втрати. Ко | Віталій Мацюк/Корсунь громада

Шановна громадо! Нас знову об’єднало горе болючої втрати.
Корсунь схиляє голову в глибокій скорботі, назавжди втративши жителя нашої громади Проценка Вадима Анатолійовича. В цьому році восени 9 листопада йому було б 30. Лише 30. Молодий, сповнений сил і жаги до життя він віддав своє життя, обороняючи українські землі від окупантів. Новина про смерть Вадима Проценка здається безглуздою помилкою! Неможливо це усвідомити. Немає слів, щоб висловити всю тугу та скорботу…

Вадим був жителем нашого міста, випускником ЗОШ №5 (навчався з 1999 по 2007 рік). Потім - навчання у Київському деревообробному училищі. Він вступив до лав Збройних Сил України, щоб стати на захист незалежності, свободи та територіальної цілісності нашої держави. 26 лютого 2022 року був мобілізований. На війні був оператором протитанкового відділення протитанкового взводу механізованого батальйону окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Загинув 19 квітня на Донеччині.
Нині, воюючи в лавах Збройних Сил України, разом із побратимами помстяться за смерть рідної людини брат Вадима та його дядько.

Сьогодні відбулася церемонія прощання з нашим захисником, яка зібрала чисельну скорботну громаду. Настоятель Спасо- Преображенського храму Православної Церкви України протоієрей Ростислав Било та священники Православної Церкви України відслужили поховальну панахиду за загиблим воїном. У церемонії поховання взяли участь близькі та родичі, жителі громади, побратими, друзі. Уклінно живим коридором проводжали нашого Героя — Вадима Проценка. На його честь пролунали залпи військового салюту.

Активний, життєрадісний, світлий юнак, який будував свої плани на життя, вдихав кожну його мить на повні груди, радував своїх близьких та друзів, мріяв, любив… Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. У ці скорботні дні вся громада глибоко сумує та співчуває родині Вадима. Нехай опіка Всевишнього та наші молитви полегшать гіркоту втрати і родинне горе. Світлий спомин про мужнього захисника України назавжди залишиться в наших серцях.
Такі люди не вмирають, вони стають янголами та дивляться на нас з небес!
Дякуємо тобі, солдате, за відвагу і мужність, за те, що своїми грудьми ти захищав рідну землю. Ти робив так само, як зараз роблять тисячі захисників, за якими стоять їхні матері, діти, рідні. Своїм подвигом ти заслужив вічну пам’ять і вічне життя!
Герої не вмирають…
Ніколи не забудемо і не пробачимо!
Слава Героям!