ще коли бачу якісь відео від московитських лібералів, хочеться | krapka.krapka

ще коли бачу якісь відео від московитських лібералів, хочеться ригати. вони там кажуть щось на кшталт «а как же украінци нас прастят?»

по-перше, надіюсь, ніяк. надіюсь, назавжди нарешті у свідомості кожного вкарбується те, що це найлютіший ворог і між нами має виникнути назавжди стіна, хоча б ментальна.

так, ворога потрібно знати в лице і попереджати кожен крок.

але не брататися і мастурбувати на совок, не качатися під його шансончик (що ДОСІ відбувається в таксі і під моїми вікнами), не дивитися його дудєй, не брати участь у спільних концертиках, не купувати там освітні курси, нібито тому, що тільки на сосії найкращі спеціалісти.

кожного нормального українця має вивертати від самої згадки про росію. ми не повинні забувати про ці злочини так, як більшість забули про історію 20 століття.

по-друге, а ніхто ж і не просить вибачення.

«ми нє вінавати» і «нє всьо так адназначна» — це не вибачення.
«ето всьо путін» і «крим нє бутерброт» — це не вибачення.

вибачення — це визнання колективної провини, репарації, перепоховання вбитих українців власними руками, відбудова українських міст власними руками (тільки хай кров змиють перед тим) ну і таке подібне.