Чому пляшка води, необхідна для життя, вартує страшенно мало, тоді як ювелірний алмаз, що не має практичного використання, настільки цінний? Це парадокс цінності що можна пояснити за допомогою концепції „граничної корисності” #економіка
Корисність - це насолода чи приріст добробуту від споживання одиниці товару, наприклад яблук. Гранична корисність - це задоволення, яке отримується від додаткової одиниці споживання, тому, якщо я з’їм п’ять яблук, то гранична корисність - це додаткове задоволення, яке я отримав від п’ятого яблука. Гранична корисність має тенденцію до зниження: третє яблуко, мабуть, принесло мен менше задоволенняі, ніж перше, а сьоме я взагалі не стану їсти
Алмазів мало — їх гранична корисність велика, і тому вони мають настільки високу цінність. А вода доступна у більшості частин світу і гранична корисність "додаткової краплі" значно нижча. Таким чином люди підвищують ціну в погоні за рідкісним товаром: за алмази готові платити, просто тому що їх у світі мало
