2022-05-08 15:01:04
ми – крапельки ртуті на рівному полі на сірій безмірній пустій площині рухливі прудкі досконалі і голі котитись навчились а жити – ще ні
щенячі забави щоночі щоднини тваринна захланність звірячий запал хоч крапелька кожна – це майже людина і світло тремтливе відлите в метал
але проступають пророцтва забуті і стеляться світом зневіра і страх а ми розтікаємось краплями ртуті по мінних.. по мінних.. по мінних полях