#рекомендаціїлукаша На цьому каналі, серед іншого, я ще й ді | ЛукаШоу
#рекомендаціїлукаша
На цьому каналі, серед іншого, я ще й ділюся власними враженнями від кіно, вистав, літератури, музики.
Це такі собі рекомендації до теки, або нотатки "що подивитися/послухати/почитати", яка є в смартфоні у кожного другого...
Власне тому, хочу порекомендувати вам дві кіноісторії.
1) фільм "Стоп-Земля", про який ви точно вже чули. Україна, 2021 рік. Реж. Катерина Горностай.
Подивився в останній день додаткового прокату, але, здається, ви ще зможете його подивитися: як не в кіно, то в інтернеті.
Щемлива історія про дорослішання. З пунктирним сюжетом і з критичною чесністю почуттів підлітків, з адресним посиланням до внутрішнього, що живе в кожному з глядачів. З гарним, доведеним до ідеалу, звукорядом, симпатичними в своїй неприкаяності героями, тонким гумором і чимось невловимим, проте беззаперечним, що свідчить що всі ми рано чи пізно стаємо дорослими і цей підлітковий час згадуватися буде все ж із ностальгією та теплотою.
Однозначно рекомендую усім, хто був підлітком, навіть якщо ви не любите мати в кіно чи обережно ставитеся до проявів внутрішньої свободи сучасної молоді.
2) Серіал "Катла". Ісландія, 2021 рік. Реж. Балтазар Кормакур.
Дуже красивий трилер з усіма атрибутами й колоритом північного кіно. З цим неповторним сірим кольором кадру, з зверненням до національного епосу, з суровими у своїх почуттях, сильними чоловіками та жінками.
А ще з потужною темою. Я би говорив, що цей фільм про прийняття втрати. В серіялі розповідається кілька відокремлених історій, які об'єднані хіба що спільним містичним ходом (хоч й він є не аксіомою, і подекуди порушується). Деякі сцени просто важко дивитися, втім саме ця Північна суровисть робить трилер ще більш вражаючим.
Зрештою, якщо ви хочете подивитися щось дуже похмуре, але водночас красиве, цей восьмисерійний кінороман для вас.
