Хочеться якось тут розділити хлопця і батька.
Що це різні процеси.
Ми ПОТРЕБУЄМО батьків поруч, вони нам НЕОБХІДНІ.
І звідти народжується це відчуття - болю та відчаю, коли наша ПОТРЕБА не може бути задовільненою.
А щодо хлопця - відчуття схожі, але це не зовсім те.
Якщо ми відчуваємо як фізично ПОТРЕБУЄМО партнера - скоріше за все, треба щось робити з дитячими процесами, які просочились в доросле життя.
