2022-10-05 21:20:53
Головні думки з інтерв'ю директорки Програми безпекових студій, головного редактора журналу UA: Ukraine Analytica, Голови Правління ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву»
Ганни Шелест:
З нашого боку заявка України на вступ у НАТО - це важливий крок, який унеможливлює тезу третіх країн про те, що Україна сумнівається і шукає якийсь третій шлях.
В контексті реакції НАТО з приводу заявки України, треба розуміти хто її озвучував. Офіційні заяви лунали від пана Салівана, який грає вагому роль, але який останні півроку наполягав на діалозі з москвою через побоювання зміцнення російсько-китайських зв’язків, оскільки бачить в Китаї загрозу.
Досі в країнах НАТО панує побоювання «спровокувати москву», що може заважати Україні отримувати належну міжнародну підтримку.
ЗМІ багатьох країн почали набагато краще висвітлювати події в Україні. До 2022 року багато кореспондентів, які відповідали за Україну, мали штаб-квартири в москві.
Іран хоче зіграти в дві карти, вважаючи, що, якщо Туреччині вдалося виокремити відносини з росією від відносин з Україною і балансувати між ними, то таке вдасться і Ірану.
Протягом тривалого часу Україна була відсутня як гравець майже у всіх країнах Близького Сходу, росія ж навпаки.
росія показувала своє продовження політики радянського союзу, а ми знаємо, що більшість арабських країн співпрацювало з СРСР. Окрім того, росія показувала себе як антизахідного гравця, і активно підтримувала корупцію, політиків і бюрократію. Цього було достатньо для того, щоб російські наративи в країнах Близького Сходу почали переважати.
Африка в українській зовнішній політиці була ще більш занедбана, аніж Близький Схід, що викликало проблеми, тому що Африка - це шалені перспективи, куди якраз Україна могла б заходити.
В нас критично не вистачає дипломатичних представництв в Африці. До цього Україна була присутня в Африці лише через бізнес.
@middle_east_review
281 views18:20
Ц
