​​Законом встановлено, що частки у спадщині кожного зі спадкоє | Міністерство юстиції України

​​Законом встановлено, що частки у спадщині кожного зі спадкоємців є рівними, окрім випадків, коли спадкодавець, склавши заповіт , сам не розподілив спадщину між ними.

Спадкоємці можуть за усною угодою між собою , якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором , якщо це стосується нерухомого майна чи транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Існують два варіанти поділу (виділу) спадкового майна між спадкоємцями:
договір про зміну розміру частки у спадщині (спадкоємці змінюють розмір спадкових часток – наприклад, один спадкоємець спадкує 1/3 частку спадщини, інший 2/3 частки спадщини);
договір про поділ спадщини (спадкоємці визначають конкретне майно, яке може відповідати їх часткам у спадщині — наприклад, один спадкоємець спадкує квартиру, інший — житловий будинок).

Проте, не може бути посвідчений договір про поділ спадщини згідно з заповітом, в якому заповідач конкретизував розподіл свого майна між тим чи іншим спадкоємцем, та кожний спадкоємець за заповітом стає власником конкретної, вказаної в заповіті речі (одному – квартира, іншому – будинок).

Як правило, поділ спадщини здійснюється спадкоємцями відповідно до часток у спадковій масі, що належать їм згідно з законом чи заповітом. Тобто, при поділі спадкоємець отримує майно, рівне за вартістю його спадковій частці.