Сьогоднішній пост буде присвячений Марині В'язовскій — украї | ММФ ДНУ
Сьогоднішній пост буде присвячений Марині В'язовскій — українській науковиці, яка змогла розв'язати задачу, що багато віків не давала математикам спокійно спати.
Що ж це за задача?
Звучить вона наступним чином: "найщільніше розташувати кулі у скінченному N-вимірному просторі, де N — ціле, натуральне число". Хоч вона і звучить доволі лякаюче, кожен з нас міг стикатися з нею у двовимірному просторі. Наприклад, під час ліплення вареників. Коли ви видавлюєте стаканом тісто, вашею задачею є розташувати уявні кола на тісті якнайщільніше. Це і є найпростіший приклад такої задачі у нашому житті.
Тривимірні простори
Задача про пакування куль у 3-вимірному просторі постала перед математиками ще в 1611 році, під час укладання гарматних ядер до корабельного трюму. Тоді відомий математик Йоган Кеплер висунув гіпотезу, що правильним рішенням буде укладати ядра пірамідою. Але доведення цієї гіпотези з'явилося лише у 1988 році. Воно займало 300 рукописних сторінок тексту або 50 000 рядків програмного коду.
N-вимірні простори
Але, якщо уявити, що просторів не 3, а більше, то задача стає набагато складнішою. Але наша українська співвітчизниця змогла її розв'язати. Причому двічі: один раз самостійно для 8-вимірного простору, а вдруге у співавторстві — для 24-вимірного простору. Причому рішення Марини називають "приголомшливо простим". Воно займає лише 23 сторінки.
Навіщо це потрібно?
Для кодування інформаціі. Інформація, по суті—це набір чисел. Щоб ці числа передати, їх треба спочатку згрупувати. Вирішення задачі про пакування куль для 8- та 24-вимірного простору значно спрощує групування для типів данних, що розбивають числа по 8 та 24 на групу, що значно скорочує кількість енергії, необхідної для їх передачі.
За таку важливу розробку Марину В'язовску нагородили престижною міжнародною премією Салема.
Рішення Марини можна глянути у цьому відео.
Трохи детальніше із задачею можна ознайомитися за посиланням.
