Певно, й досі адекватно не сприймаю своєї зовнішності. Скільки себе пам'ятаю, стільки й принужувала себе абсолютно за кожну зовнішню "ваду" - зараз більше приймаю цю частину себе, і більше працюю зі своїм "внутрішнім".
Досі, на жаль, соромлюся бачити себе в окулярах чи посміхатися, як на четвертій світлині, все ще борюся з комплексами щодо власного тіла та "небажаного" волосся, які перейняла від "порад" родичів.
Шкода чути, як прекрасні особистості, які пишуть сюди дописи, настільки не долюблюють себе. Вірю, що все ж ви зможете прийняти та знайти самих себе, як і вірю в перемогу України .
запропонувати свої фото
