​​пам’ятаю, як починався жовтень тобто вересень тобто літо тоб | моrський

​​пам’ятаю, як починався жовтень
тобто вересень
тобто літо
тобто 2021-ий

пам’ятаю, як сходила хвилями ніжність до тебе
як перон сяяв сонцем, як я і радість відбивались у ґудзиках на твоїй формі

перебираю тютюн, перетираю між пальцями пам’ять
цигарки — це точно комунікація
ні, не так
цигарки — це точно комунікація з собою
або з кішкою, яка завжди знає, коли час гулятикурити балконом

вона, як і ти, не бачить моїх тремтячих рук
ми навчилися не зважати на біль одне одної —

він як білий шум
як змерзлі носи на щорічних зимових протестах
як катування в мєнтовських відділках —

вічний
і хтозна, чи колись припиниться

пам’ятаю, як ми починалися
тобто «я поруч, на відстані кількох тиць, я у твоїй кишені»
тобто секс на столі у полковника
тобто 2019-ий

пам’ятаю, як зростила у тобі страх повідомлень від одного з найближчих друзів
як замовкла любов, вимкнулись вірші і я забула усі слова

перебираю тютюн, перетираю між пальцями пам’ять
кішка суне свій ніс у долоню
сльози падають в самокрутку

я викурюю пам’ять
викурюю тишу

у дворі листопад сміється до мене:

«пам’ятаєш, як тобі було 5?
ви з сім’єю збирали каштани, стрибали по червоних листках
і любові були повні кишені?»

кішка голосно нявкає, стрибає до мене, вибиває недопалок з рук

тримаючи у зубах

величезний червоний листок

фото: перформанс @igarmelnyk