моrський

2021-04-12 20:08:07 якщо хочеться поговорити, ласкаво прошу за кнопкою Відкрити / Коментувати

2021-04-12 20:05:17 вихід там

жінки народжуються з вбудованим болем
розказує 55-річна розкішна жінка за келихом
фібі воллер брідж перепитує, чи стане краще із віком

жінки народжуються з вбудованим болем
кожен місяць чекають на його нестримне пришестя, аби вбити пігулками, якщо пощастить
танцюють на мізинчиках, виплескуючи любов
вигинаються в агонії, сміючись кров'яними тільцями, бояться слова вагіна, витирають сором із губ

ми несемо біль у собі через простір і час
відчуваємо його, торкаючись живота, торкаючись спини, торкаючись власних стегон
ми звиваємось зміями на роботі, ховаючи менструацію по кишенях
ігноруємо голос вульви, що пульсує бажанням
боязко торкаємось власної крові
який вбивчий коктейль: задоволення з болем у вухах

ми заводимо пісню із ним, відпускаємо яйцеклітину у світ, стискаючи кулаки
я би вирвала свою матку, повісила над столом
хай стікає червоним залізом на білі стіни, що уламками замість плакатів захоплюють площі
підвісками з менструальною кров'ю — ювелірні вітрини, полички у ванній

так, біль вбудований в наше тіло

біль вбудований в моє тіло

та я квітну не попри, а разом із ним Відкрити / Коментувати

2021-03-28 01:27:57 ​​де шукати поезію, коли дзеркальце тріскає, скло вростає у пальці
де шукати поезію, коли лежачих знов б’ють
коли виблискує шкіра кийків, сонячні зайці стрибають шоломами
де шукати поезію, коли міста вкривають нові прищі забудов
коли з маминого вікна кладовище сосен з ґвалтом тисяч людей на спині
де шукати поезію, коли будиночки правди все ще картонні, розсипаються від поруху щупальця
коли папір переважує людяність на шальках війни за світло у кожному домі?
коли в шиї вгризаються ґрати, варто лишень підійняти голову
де шукати поезію, коли хробаки виростають на пацієнтах лікарень, а стіни ховають очі
де шукати поезію, коли чим глибше пірнаєш в реальність, тим важче не боятися дихати

де шукати поезію чи насправді вона так сама нас знаходить? Відкрити / Коментувати

2021-03-27 01:12:34 увесь перший місяць локдауну минулого року ми з лажневським працювали над треком, що поки що зібрав найбільше прослуховувань

soundcloud.app.goo.gl/g9eo544UTJBFjTLJA Відкрити / Коментувати

2021-03-25 11:08:25 кожен раз як випадково вмикається цей трек, я не одразу згадую, що це бляха український гурт!

які ж вони кайфові



Відкрити / Коментувати

2021-03-25 00:00:03 цілий піздєц-спецпроєкт на плюсах



Відкрити / Коментувати

2021-03-22 01:15:20 ​​мы пришли в поэзию после Тредиаковского Сумарокова Державина
Золотого века Серебряного века Бронзового века
жизнетворчества мифотворчества минус-приема
новой искренности нового эпоса новой новой искренности
мы пили водку с томатным соком в подворотнях думая что это и есть настоящая поэзия
слишком взрослые чтобы рисковать своей жизнью на самом деле
слишком молодые чтобы умереть наверняка
мы пришли в поэзию когда она уже утратила романтический ореол но еще не приобрела ауру протеста
в удобную буржуазную поэзию где водка с томатным соком казалась фрондой
в удобную буржуазную поэзию циничных литературных связей
нас до сих пор называют молодыми поэтами наверное по инерции
настоящие молодые поэты не знают таких иерархий
настоящие поэты не знают никаких иерархий
настоящие поэты не знают что они поэты не узнают никогда
мы пришли в поэзию чтобы страдать от неуверенности в себе похмелья безденежья несчастной любви чувства непризнанного гения необходимости ездить в троллейбусе и покупать продукты
от необходимости существовать в своем теле а не в идеальном мире эйдосов от необходимости писать манифесты
ЮНЕСКО говорит что поэзия может ответить на самые острые вопросы современного человека
кто ответит на вопрос зачем мы пришли в поэзию зачем мы пришли в этот мир учились в университете
получили диплом который мне ни разу не пригодился с 2005-го года
только поэзия и создала меня этот текст

ольга брагіна
#моre Відкрити / Коментувати

2021-03-22 01:04:03 і останній на сьогодні Відкрити / Коментувати

2021-03-21 22:06:50 ​​день поезії

ми зі знайомим ішли ярославовим валом і курили
із даху накрапала вода й падали шматки криги
мороз покинув цю зиму напризволяще сказав я бо був поетом
тобто може й не був але так називав мене мій знайомий
і ще кілька десятків людей які мене знали

мій знайомий не знав що таке поезія і тим більше верлібр
він просто знав що я поет як знав що на вулиці січень
хоч я про це йому й не казав – ні про січень ні про свої верлібри
мабуть якийсь інший мій знайомий
чи знайома яких у мене набагато більше адже я поет

їм необов’язково читати целяна сильвію плат
бодлера лєрмонтова чи транстремера
чи шевченка врешті-решт пізнього й раннього
вони й моїх віршів не читали
їм просто достатньо знати що я поет

щоб розповідати про це іншими своїм знайомим
які потім розкажуть своїм а ті своїм і так далі
так поступово всі навколо починають вважати тебе поетом
навіть не читаючи твоїх віршів
адже необов’язково читати пушкіна щоб знати що він поет

ти просто у школі чув про це от і знаєш
мабуть саме так приходить відомість визнання повага слава
мабуть так вона прийшла до лорда байрона й таємного радника фон ґьоте
знайомтеся це джордж поет знайомтеся це йоган поет
поль поет артюр поет артюр поет поль поет дуже приємно

дуже приємно усвідомлювати себе поетом
думав я коли ми зі знайомим ішли ярославовим валом і курили
думав ще про самогубство криги божевілля ожеледі й ще про щось
а також поволі подумав що життя не римується зі смертю
вирішив ну і похуй я все одно пишу верлібри

ігор мітров
#моre Відкрити / Коментувати