Передсмертна судома «Голосу» Можна вічно дивитися на три речі: | Ніцше, думи, два клевця
Передсмертна судома «Голосу»
Можна вічно дивитися на три речі: як горить вогонь, як біжить вода і як розпадається партія «Голос». Для тих, хто має пам’ять і віддає належне логіці, коротке і безславне життя цього проекту одразу було цілком очевидне. «Голос» був приречений повторити траєкторію свого попередника, «Самопомочі», але швидше, бездарніше і смішніше. Хіба може чимось скінчитись починання, де лідером Вакарчук, де всі решта набрані за оголошеннями, де пластмасова ідеологія «за асе хороше» і підтримка від олігархів та транснаціонального капіталу?
Один раз збудити сподівання виборця, зайти в парламент (або завадити зайти небезпечним для системи силам), проголосувати потрібні інвесторам закони. ВСЕ. І вони з цим справились. Тому після закінчення депутатської каденції збитих льотчиків з «Голосу» куратори влаштують на синекури у «наглядові ради» держпідприємств. Що ж до інвесторів, то ті починають брендувати новий проект.
Бо насправді з крахом «голосу» нічого не закінчується. Навпаки починається робота на проектом «Голос-2», з іншою назвою, зрозуміло.. Проект на старті, кандидати в керівництво проходять кастинги, а низовий грантовий «актив» оперативно перевзувається. Ніхто особливо цього і не приховує, до речі. Контури «Голосу-2» добре видно вже зараз. «Лана» Зеркаль, Сергій Притула , Сергій Стерненко, Валерій Ананьєв, яка небудь Совсун чи Славінська, Нефьодов чи Абрамавічус вірогідно стануть обличчями нового проекту.
Виборча кампанія, можливо, виглядатиме так: «Ми блогери, громадські активісти, віримо доброчинну допомогу Заходу. Звідки у нас кошти? з фандрайзингу, зібрали через інтернет!» А за деякий час вже лунатиме інше. « Перше - толерантність. Толерантність і прозорість це альфа і омега, зарубайте собі на носі. Всі все мають декларувати. Нє, фінансування нашої ГО це закрита інформація, цікава тільки ворогам демократії. Друге. Все слід продати нахуй – землю, підприємства і АЕС, бо це все породжує корупцію. Нема є цього – нема корупції, що не ясно? Третє. Армії врізаємо фінансування. Нахера нам армія, коли ми вступаємо у НАТО? Мілітаризм несумісний з цінностями відкритого суспільства. Переговори і санкції, план «Анаконда» і побільше гей-парадів – саме цим переможем. Вивільнені від армії кошти підуть на тренінги ЛГБТ-приязні і мультикультуралізму для поліцейських. Четверте. Лише цілорічний локдаун врятує від епідемії. Всім маски, обов’язкова вакцинація без виключень, без вакцинаційного аусвайсу ні кроку. І податки для дрібного бізнесу підвищити, «діра в бюджеті», ага. П’яте. Безвізовий режим з Конго, Сомалі і Лівією. Для чого? Треба, потім дізнаєтесь».
Дзвінкою антипутінською фразою вони звично маскуватимуть плазування перед транснаціональним капіталом і задоволення найменших захцянок інвесторів. При тому, попри гори слів, звичайно, не буде зроблено жодного справді антиросійського кроку (у цій дисципліні в них гідні наставники – Байден, наприклад, з його - «путін-вбивця», але північному потоку бути, «це інше»). В економіці нищитимуть все, що віддалено нагадуватиме конкурентноспроможність, всіма силами втягуватимуть до школи ЛГБТ, а в Україну – мігрантів афро-азіатів та ісламістів. Ну і звичайно – по зростаючій боротимуться з «фашизмом-расизмом-антисемітизмом» та педалюватимуть «українську вину».
Працююча демократія – це коли депутати і реальні партії змагаються у тому, хто краще відстоює інтереси громади і нації. Імітаційна демократія - це коли одноразові політпроекти змагаються хто вправніше обдурить виборців і вдовольнить олігархів. У нас, як не прикро, зміцнилась саме імітаційна демократія, і її хімічно чистим виявом є проекти на зразок згаданого вище.
Велика Заміна, тобто заміна корінного населення багатомільйонними масами іммігрантів всюди починалась з Великої Підміни, Великої Імітації, заміни політичних гравців симуляційними проектами. А Велика Підміна, у свою чергу, - починалася з захоплення тіньовими кланами культурної гегемонії і контролю над командними висотами інформаційного поля.
