Орестократія

2023-07-31 16:00:46 Бункерний нацьковує «білоруську борзу» на НАТО: "вагнерівці" займуться експортом тероризму до ЄС.

Це чергова спроба нагнати на європейців страху «великої війни», яка може отримати зворотній результат.

Путінські фантазії про збройний конфлікт з країнами «нової Європи» діляться на 2 типи.

У першій, - тільки не смійтеся, - ботоксний та Лука збираються захистити нас з вами, якщо Польща кинеться анексувати Західну Україну. Насправді це реакція на давню ідею Варшави ввести війська в Україну для підтримки ЗСУ. Ця польська ідея ще чітко не викристалізувалася, і подекуди звучить як намір відправити контингент до України вже після нашої перемоги, - як гарантії безпеки, в іншому - зараз, в разі погіршення ситуації на фронті.

Друга фантазія Путіна - набагато масніша. Лукашенко анонсував «бажання» «вагнерів» помандрувати до польського аеродрому Жешув, через який доправляється левова частка воєнної допомоги Україні. Водночас цілий глава оборонного комітету держдуми РФ лякає, що найманці Прігожина можуть бути використані для захоплення Сувальського коридору (території Польщі та Литви, як відділяють Білорусь від Калінінградської області РФ. В разі його захоплення Литва, Латвія та Естонія виявляться відрізані від інших країн НАТО).

Кремль намагається створити ілюзію великої загрози на кордонах цих двох держав. Сумнівно, що бункерний фюрер зі своїми обмеженими ресурсами готовий реально йти на Вільнюс чи Варшаву, але він здатен на диверсії.

Премʼєр Польщі Моравецький заявив, що сотня «вагнерівців» перекинута в район Сувальського коридору. Для реальних бойових дій цієї кількості бійців недостатньо, але вони можуть використовуватися для прориву на територію Польщі нелегальних мігрантів з Близького сходу. «Ймовірно, «вагнерівці» маскуватимуться під білоруських прикордонників», - каже польський премʼєр.

На кордоні з Білоруссю стає дедалі більше нападів на польські патрулі. Російські та білоруські спецслужби супроводжують колони з біженцями по 30-50 осіб, обстрілюючи прикордонні патрулі поляків. Також забезпечують їх драбинами, болторізами, необхідними для проходження кордону, а також каміннями та бруківкою для нападу на стражів кордону. Серед мігрантів - громадяни Туреччини, Сирії, Ірану і країн Африки. Групи агресивних іноземців щодня нападають на прикордонників.
«Вагнери» покликані розширити «вікно можливостей», збільшивши потік біженців до країн ЄС.

Міграційна криза - це один з гібридних інструментів Кремля для дестабілізації ситуації в Європі. 2015 р. кремль війною в Сирії здійняв першу велику хвилю біженців з арабських країн, 2021-го намагався повторити «подвиг», пустивши потік через Білорусь, куди масово зліталися мігранти з арабських країн, але польські та литовські прикордонники тоді зупинили десятки тисяч нелегалів. А в найближчій перспективі кремль генеруватиме ще одну гуманітарну катастрофу на африканському континенті.

Крім терористичної місії, у «вагнерів» є ще й поліцейська: вони заслані до Білорусі для захисту режиму Лукашенки від можливих протестів, та й для контролю за самим Лукою: розквартирування найманців у «бульбостані» дозволить фюреру зменшити кількість регулярних підрозділів.

Маніпулюючи Лукою, верховний бункеркомандувач РФ посилає ще один сигнал Заходу: давайте бігом домовлятися: «50 нелегалів щодня, 1500 щомісяця, і це ми ще не починали. Тепер тут ще і «вагнер».

Експорт тероризму, в цьому випадку - посилення нелегальної міграції, - стане новим екзистенційним викликом для ЄС. Але важко повірити, що це посилить європейської «партії миру».

Уряди «Нової Європи» отримають відчутний аргумент скасувати американське правило «не чіпати РФ». Логічно було б очікувати, що Польща, Литва, а також Латвія з Естонією завзято добиватимуться скасування заборони на ракетні обстріли Московії, і лобіюватимуть надання ЗСУ ракет дальнього радіуса.

Підписуйтеся на «Орестократію». Відкрити / Коментувати

2023-07-24 18:51:41 Uncle Sam намагається змінити парадигму російської війни проти України… Наступаючи на звичні для себе граблі 

 Вашингтон на 180 градусів «розвернув» свої оцінки  української воєнної кампанії.
 Ще місяць-два тому практично усі американські спікери в один голос казали, мовляв, ЗСУ забезпечені всім необхідним для контрнаступу… Тим самим переносячи усю відповідальність за долю війни\перемоги саме на Сили Оборони України. Таку відстороненість наших західних партнерів зазвичай «підпирала» думка про неминучі «різдвяні переговори» Києва з московитами, «раптом що». 

 Буквально на вихідних «хором» зʼявилися декілька статей - від Observer до Wall Street Journal, - з протилежною риторикою: 

 Observer: Захід повинен зосередитися на підготовці військ України, інакше нам доведеться розплачуватися, союзники по НАТО припустилися помилок у підготовці українських військових і довго зволікали з оснащенням ЗСУ. Помилки значною мірою пояснюють повільні темпи українського контрнаступу. Багатомісячні затримки з постачанням зброї дали російським військам час на створення оборонної лінії, що значно ускладнило завдання українцям.

 Wall Street Journal: Коли Україна розпочинала свій великий контрнаступ на початку літа, на Заході знали: ЗСУ не володіють ні необхідною підготовкою, ні достатнім арсеналом озброєнь - від снарядів до бойових літаків, - необхідних для того, щоб вибити російські сили з укріплених позицій. Однак Захід сподівався, що відвага і рішучість українців все ж дозволять їм узяти гору, пише газета. У ЗСУ немає переваги в небі, без неї складні наступальні операції просто неможливі. Київ не має у своєму розпорядженні достатньої кількості засобів ППО, щоб розмістити їх поблизу лінії фронту, що забезпечило Росії домінування в повітрі.

 Подібні публікації передають настрої в політичних кулуарах: еліти починають усвідомлювати ціну нерішучості Вашингтона, і намагаються в такий спосіб достукатися до господарів перших кабінетів країни.  Зараз йдеться про літаки та ракети.

 Україна з літаками F-16 досягне переваги в повітрі та знищить ППО РФ, - Девід Дептула, екскерівник розвідки ВПС США для Голосу Америки. Дептула критикує нерішучість «американського керівництва» за зволікання з передачею Україні F-16: песимізм йде від людей, які не організовують повітряні кампанії. Потрібно близько 3-4 місяців, щоб навчити бойового досвідченого льотчика-винищувача, а обслуговувати літаки можна за контрактом у численних приватних організацій (тобто - не в Україні). Вони готові це зробити.

   Чимало медіa, аналізуючи південну лінію фронту, констатують:  лінія оборони  рашистів тримається доти, доки в України немає ATACMS. Західні експерти сподіваються, що т.зв. «зернові обстріли» Одеси та Миколаєва в підсумку призведуть до надання Україні цього виду ракет. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат взагалі переконаний, що за допомогою далекобійних ракетних систем ATACMS Україна могла б знищувати російські берегові ракетні комплекси та кораблі в портах ворога.

   У публічній площині Вашингтон щиро підтримує Київ, компліментарно, або, принаймні, «з розумінням» відгукується про операції ЗСУ, але при ухваленні чергових рішень про надання нових типів озброєнь невідома політична логіка домінує на військовою. Фактично, це ті ж самі граблі, на яких Білий Дім топчеться з самого початку війни московитів проти України, що призводить до затягування остаточного розгрому орків на українських землях. 

Політична думка в США еволюціонує, але якось «по граблях».  

Підписуйтеся на «Орестократію». Відкрити / Коментувати

2023-07-22 12:14:28 Росіянок закликають віддати борг «родінє» дітородними органами. Інакше завезуть африканців. 

Росстат зафіксував падіння народжуваності до історичного мінімуму з 1999 р.: 8,5 дитини на 1000 осіб. Путінська челядь занепокоєна: їх дітям нікого буде відправляти на майбутні війни, а також експлуатувати заради свого збагачення. 

  У всьому винен клятий захід: до РФ разом із жуйкою і джинсами прийшли інші "цінності" - пожити для себе (це цитата, якщо що).  Рашисти переконують росіянок «зрозуміти складність геополітичного контексту» та пожити для держави.

 «Це хибне переконання, що жінка повинна здобути освіту, далі зробити кар'єру, потім матеріальну базу собі забезпечити й тільки після цього... потурбуватися про дітонародження", - сказав міністр охорони здоров'я Мордору Мурашко. 

 Молодим росіянкам "фактично вже зі шкільної лави" потрібно пояснювати, що спершу слід народити дитину, а потім уже здобувати освіту і будувати кар'єру. "Що раніше вона народить, то краще для здоров'я самої жінки, для здоров'я дітей та її кар'єри, зрештою", - і далі побивається головний охоронець здоровʼя. Він у деталях розповідає про всі болячки та 
каже про необхідність народження третьої та четвертої дитини.

 Заступник голови комітету держдуми з питань сім'ї, жінок і дітей Тетяна Буцька вивалила на голови співвітчизницям ще більш сексистську заяву: мовляв, єдине, чого вони можуть досягти в житті - народити дітей: "Раніше як було заведено: вступив до інституту, треба одружуватися. Тепер же жінки будують кар'єру до 35 років, а після 35 розуміють, що в них у житті нічого немає - "ні сім'ї, ні дітей, а головне, здоров'я вже немає".

Стимулювання відбуватиметься не лише словом, а й ділом: вводиться низка заборон та обмежень на аборти. Депутати держдуми вже думають над введенням податку на бездітність. 

 В урбанізованому суспільстві примусити людей народжувати більше - неможливо. Сповідувана кремлем репресивна філософія принесе зворотні результати. 

 Бюджет РФ повинен в першу чергу забезпечувати потреби «СВО» та безпеки, - алко-гном Медвєдєв. Про народжуваність - ні слова. 

   Збільшення ранніх шлюбів, до чого закликають чиновники, призведе до підвищення кількості розлучень. Вже зараз 70% сімей розлучаються. 

Відповідно, збільшиться число матерів та батьків - одинаків. Щонайменше, третина сімей в Мордорі є неповними. В Москві та Петербурзі понад 50%. Заборгованість по аліментах - понад $2 млрд. 

 Але у московитів і тут є альтернатива. На майданчику «Валдайського форуму» фюреру запропонували збільшити популяцію афроросіян.

 Катастрофу з народжуваністю науковці інституту народногосподарського прогнозування пропонують вирішити, надаючи притулок африканським мігрантам: «У нас дуже мало росіян африканського походження». Під них розроблятимуться програми адаптації біженців та навчальні проєкти. 

У росіян немає жодних шансів зберегти словʼян титульною нацією, зважаючи на активне зростання чисельності мусульман у Московії (до 2050 року їх буде понад 50% у Мордорі), а також на відкриті двері країни для міграції узбеків, киргизів, таджиків. А тут ще й Африка допоможе…

P.S. З приводу збільшення популяції путіноголових свого часу я відправив до кремля пригорщу креативних пропозицій, наприклад, створити МінТрахПром, але орки наразі вирішили піти стандартним шляхом. Та ще не вечір.

Підписуйтеся на Орестократію.  Відкрити / Коментувати

2023-07-22 12:02:31 Відкрити / Коментувати

2023-07-20 10:23:52 Коридорна «дипломатія»: пуляючи по Одесі, верховний бункер-командувач передав привіт турецькому президентові.

Атакою по одеському «зерновому» порту господар кремля намагається показати своєму «другу Ердогану», що йому не подобаються виховні заходи Анкари та її проукраїнська позиція.

Після відмови Путіна продовжувати «зерновий коридор» лідер Туреччини прилюдно потролив свого російського колегу: мовляв, «мій друг» насправді хоче продовжити зернову угоду, просто «я ще не набрав його».

Для кремля це заява прозвучала принизливо, особливо після Вільнюського саміту НАТО, на якому Ердоган заявив про «новий етап відносин Туреччини та США»: Анкара розблокувала вступ Швеції до Альянсу, підтримала євроатлантичні прагнення Україні та, найголовніше, натякнула на партнерство із США для політичного впливу на країни Глобального Півдня, - для протидії Китаю та РФ. А також Туреччина порадила русні забратися геть з Нагірного Карабаху.

Рашисти вже бояться, що Анкара сформує конвої для супроводу караванів із зерном, а також тралитиме маршрут для виявлення мін. «Друг Путін» навряд чи зважиться атакувати турецькі (НАТОвські) конвої, тим паче, що зрештою «друг Ердоган» таки подзвонить і переконає повернутися до угоди.

Bild он пише, що російських пропагандонів лихоманить через несподіваний поворот Ердогана до Європи: в їх свідомості ментально відроджуються епізоди ординського ярма, і ведучі росТБ говорять про наміри Анкари загарбати «ісконо русскіє зємлі». Очевидно, маючи на увазі татарський Крим. Крім того, кремль відкрито говорить, що російська блокада “зернової угоди" скерована винятково проти Ердогана, який “наважився” відпустити бійців “Азова” в обхід кремля. І "найгірше": Туреччина, купуючи українське зерно зі знижкою 25%, посіла перше місце з експорту борошна у світі”.

Ердоган славиться магічним впливом на бункерного і давно міг би сфалувати його на продовження угоди. Але обрав конфронтаційну модель комунікації. Вся справа в бажанні мінімізувати тотемне значення Путіна для Глобального Півдня.

Будьмо відверті, термін «Глобальний Південь» - це сучасний політкоректний аналог для застарілого відповідника «країни третього світу». Одна з них - проросійська мекка флібустьєрів (тобто піратів) - Сомалі. В столиці країни Могадішо після заяви РФ про вихід із зернової угоди виникла справжнісінька паніка, люди скуповують продовольство, повідомляє Reuters. Ціни на продукти, відповідно, зростають, наче показилися.

Також від витівки кремля відчутно постраждають інші друзі рашистів - Ефіопія та Кенія, у яких неймовірна засуха. А також Південний Судан (привіт, колонізаторам з «Вагнера») та Ємен. За оцінками ООН, в зону ризику від припинення зернової угоди потрапили 400 млн. осіб.

Формально, бункерний пообіцяв відправити російське зерно безкоштовно. Але про ціну його словам днями розповів президент ПАР Рамафоса: Він відверто зізнався, що шалено боїться РФ, бо, наприклад, за виконання ордера Гааги і видачу МКС фюрера «дружня Росія» натякнула війною.

Протягом одного дня 19 липня кремль проаналізував весь діапазон свого коридорного мислення. Вранці він ракетами атакував портову інфраструктуру Одеси, вдень - пригрозив знищувати будь-які торговельні кораблі в акваторії Чорного моря, а ввечері фюрер виперся на екрани та заявив свої хотілки на продовження «зернової угоди». Бункерний дід не знає інших рецептів перемовин, окрім як нагнітання ситуації.
Та проти лому є прийом. І його звати Ердоган.

Цікаво спостерігати за коридорною бійкою «давніх друзів», особливо знаючи, що в бункерного жодного поля для маневру, адже... в зерновій угоді зацікавлений також і Китай.

Підписуйтеся на "Орестократію". Відкрити / Коментувати

2023-07-18 10:42:25 Складно уявити, що НАТО зможе захистити Європу без України, - Курт Волкер

FT опублікувало цікавий текст колишнього спецпредставника США з питань України. Стаття дозволяє простежити прірву між «нинішніми» та «колишніми»,  тобто між паралізованими посадовими обовʼязками спікерами та людьми, здатними вільно висловлювати власні думки, зокрема, такими, як Волкер: 

 Саміт у Вільнюсі відображає нерозуміння того, що характер європейської безпеки змінився. Україна наразі виконує роботу за НАТО – бореться за захист кордонів вільної Європи. При цьому Україна спроможніша у військовому плані, ніж більшість членів НАТО. І боронить Україна ті цінності, на яких Альянс і ґрунтується.

 Якщо Київ застрягне «в залі очікування НАТО», це дасть Путіну зелене світло для нового нападу. Звичайно, Україна спочатку повинна виграти війну.

 Наразі існує фундаментальна розбіжність між зобов'язаннями НАТО щодо безпеки та відмовою надати Україні чіткий шлях до членства. Цю розбіжність необхідно терміново усунути вже наступного року і запросити Україну до Альянсу.

 В іншому випадку, складно уявити, що НАТО зможе захистити Європу без України.

 Навіть після можливого замирення в Україні, країна-агресорка перегрупується. Вона готуватиметься до нового нападу. Путін надалі зверне свій погляд на Естонію, Латвію, Литву і навіть Фінляндію, які є країнами ЄС і НАТО.

Подібні думки важливі, оскільки під їх впливом формується політичний запит суспільства до влади. Чим більше «волкерів» заявлять про свою позицію, тим активніше той самий американський електорат виступатиме на підтримку України. А значить - Білий Дім дедалі менше боятиметься «ризику ескалації» війни.  
Соціум формує порядок денний, і в наших силах повпливати на нього.

Підписуйтеся на "Орестократію".   Відкрити / Коментувати

2023-07-17 15:15:40 Нова стратегія наступу ЗСУ: в Запорізькій області через щільність мінних полів українські військові просуваються пішки.

Так триватиме доти, доки Сили Оборони не зможуть залучити касетні боєприпаси: вогнева перевага дозволить ЗСУ отримати час і простір для використання вже наявної інженерної техніки, - The Washington Post.

5-16 км перед російськими позиціями всіяно мінами. Тривала підготовка ЗСУ до контрнаступу, викликана очікуванням озброєнь, дала змогу рашистам замінувати території в буферній зоні, що наразі ускладнює просування української армії та призводить довтрат - і техніки, і людей.

Сапери плазом у сутінках намагаються проводити розмінування вручну. Окупанти тим часом можуть скинути нові міни з безпілотників, зводячи нанівець їхні зусилля. The New York Times: Російські мінні поля складаються з декількох видів вибухових пристроїв.

міни-пастки, які детонують при спробі їх підняти;
міни, начинені шрапнеллю (спрацьовують при наступі);
міни-розтяжки;
окрему проблему становлять пластикові міни - такі осколки в тілі солдатів складно виявити, оскільки медичні металодетектори їх не виявляють;
бойові машини Bradley спокійно долають протипіхотні міни, але їх зупиняють протитанкові пристрої.

Сапери працюють вночі, в групах по чотири людини. Спочатку розчищають вузьку доріжку, а потім трохи розширюють її, щоб двоє солдатів могли йти поруч із носилками. Часто працюють без металошукача, оскільки він занадто помітний. Тому сапери повзуть, сподіваючись просто виявити міни.

NYT: міни перевершили артилерію як основну причину поранень. Але вони - не єдина проблема саперів. У міру просування українські солдати виходять із зони дії деяких систем ППО і стають уразливими для орківських вертольотів.

WP: Київ отримав менше ніж 15% техніки для розмінування, включно із системами M58. Саме їх, а також торпедні вибухові заряди "Бангалор" постійно просили у західних партнерів міністр оборони Резніков і головнокомандувач Залужний.

Водночас, наявні у ЗСУ машини з розмінування стають легкою мішенню для російських військ, бо противник очікує появи такої техніки: вона масивна, гучна, і тому - помітна.

WP: Рішення США надати Україні «суперечливі» касетні боєприпаси надасть Києву вогневу перевагу, що дозволить українським військовим мати достатньо часу і простору для використання наявного інженерного обладнання.

Глибина і щільність мінних полів зараз є головною проблемою вздовж південної лінії фронту в Запорізькій області: рашисти очікували, що українці підуть в атаку і спробують перерізати сухопутний коридор через окупований регіон, який з'єднує російський кордон з Кримом. "Місцевість у цьому районі – це переважно розлогі відкриті поля, де українцям не було де замаскувати свою велику техніку і транспортні засоби. За словами солдатів, росіяни обрали для своїх позицій височини", – WP.

Кожен українець повинен знати, якою ціною воїни ЗСУ виборюють нашу перемогу над рашистами. Прочитай та перешли далі.

Підписуйся на "Орестократію". Відкрити / Коментувати

2023-07-15 18:11:36 Чи зробить Путін подарунок Гаазі на день Незалежності України? - тут виникло неординарне запитання 

 Інколи здається, що господар кремля дуже хоче потрапити до рук міжнародного кримінального суду (МКС, Гаага), що виписав ордер на арешт цього міжнародного злочинця. Саме тому він наполягає на персональному візиті 22-24 серпня на саміт БРІКС в Південно-Африканську республіку. Тоді як ПАР благає російського фюрера сидіти дома, - далі від гріха. 

 Влада ПАР просила РФ, щоб на саміті БРІКС замість  Путіна  був присутній глава МЗС РФ Лавров, однак Москва відмовилася, - бідкається віцепрезидент Пол Машатіле: «Ми розуміємо, що пов'язані Римським статутом, але ми не можемо запросити когось, а потім його заарештувати. Ми були б щасливі, якби Путін не приїхав».

 Південноафриканці пропонували три варіанти, аби уникнути лихої долі: перенесення саміту до Китаю, заміна бункерного діда на «похмуру коняку» Лаврова та проведення саміту у форматі відеоконференції. Усі партнери БРІКС вирішили випробувати долю, не змінюючи формат саміту.

 Зараз африканські медіа з посиланням на владу, говорять про приїзд фюрера до ПАР як доконаний факт. Тоді як офіційно кремль ще загадково чухається, мовляв, рішення про поїздку Путіна ще не ухвалено... 

 Тим часом головний прокурор МКС Карім Хан мало не іменні наручники передав африканській владі на випадок прибуття фюрера: «Я не думаю, що їм потрібні мої уроки. Вони добровільно є державою-учасницею МКС, вони знають, що таке закон».

 Саміт БРІКС, судячи з усього, стане тестовим майданчиком Китаю та Росії, на якому вони намагатимуться хакнути норми міжнародного права в окремо взятій державі, - в обмін на гроші та іншу підтримку. Це дуже цікавий експеримент, за яким, схоже, спостерігатиме весь світ.

А тепер і ми з вами. Тим часом підписуйтеся на «Орестократію». 

P.S. Але, погодьтеся, було б символічно, якби на День Незалежності України бункерний фюрер таки одягнув кайданки... Відкрити / Коментувати

2023-07-14 14:19:19 Генштаб РФ перетворює війська на підрозділи-камікадзе. З армії прибирають впливових офіцерів.

Валерій Герасимов отримав зелено світло на кадрові чистки у війську. Прибирають не тільки  спільників «кухаря Путіна», але й вищих офіцерів із власною думкою. Бо, як говорить знамените радянське прислівʼя, «офіцер не повинен думати, він повинен виконувати». І в період кремлівської кризи це прислівʼя актуальне, як ніколи.  

 
 Скориставшись бунтом Прігожина, нач генштабу рашистів Валерій Герасимов великою косою чистить лави збройних сил. Формально, він та міністр Шойгу викошують посіпак власника «вагнерів». 

 Лише офіційно претендентами "на вихід" є близько 30 вищих офіцерів: 13 з них затримані для допитів, ще близько 15 відсторонені від служби або звільнені. Частина військовиків дійсно були обласкані ватажком найманців Прігожиним. 

 Екс-командувач окупаційним угрупуванням генерал Суровікін ніби-то був втаємничений у плани повстання. Такі ж самі звинувачення озвучені й на адресу заступника Суровікіна генерал-полковника Андрія Юдіна та ще одного генерала: заступника начальника ГРУ Володимира Алексєєва. Всі вони були затримані, а зараз відсторонені від виконання службових обов'язків, і перебувають під наглядом.

 Серед затриманих – колишній генерал-полковник Михайло Мізінцев. З подачі «кухаря Путіна» він донедавна обіймав посаду заступника міністра  оборони, та після скандальної відставки приєднався до «вагнерів». 

 Поряд з посіпаками Прігожина генштаб РФ позбувається вищих офіцерів, котрі дозволяють собі «думати, а не виконувати».  Найяскравіший випадок - звільнення командувача 58-ї армії ППО, генерал-майора Івана Попова. 

 Попов де-факто звинуватив Герасимова у зраді інтересів армії. Він публічно заговорив про проблеми русні на запорізькому напрямкові, відсутність в орків засобів контрбатарейної війни, постів артилерійської розвідки, значних втрат росіян від вогню української артилерії т.д.

 «Міністр оборони Шойгу звільнив мене через оприлюднення  різноманітних проблем у російській армії, що становило загрозу для російського командування», - сказав Попов, пафосно прирівнявши себе до "лідера повстання", назвав себе "Спартаком" (його позивний), а своїх підлеглих – "гладіаторами".

Попов не входить до прігожинської свити, але «невидима рука» розкручує генерала за подібним сценарієм, що і «кухаря Путіна»: генерал «обмазав» начальника генштабу усіма нечистотами війни, і закликавши кремль звільнити Герасимова.  Його звернення розтиражовані по всьому турбопатріотичному інтернету, і тепер він виглядає патріотом-захисником - на тлі кабінетної дупи Герасимова.

 Попов - не єдиний, з кого конструюють опального генерала Лебедя з 90-х, народного улюбленця - правдобруба, який постійно був скалкою у найчутливішому місці кремля (це Лебедю належить фраза: «Дайте мені сформувати полк з дітей депутатів та міністрів, і війна в Чечні завершиться за місяць»). Так, ще з січня намагається активно обгавкувати верхівку міноборони генерал-полковник Михайло Теплинський. Тоді він поконфліктував з Герасимовим щодо швидкості утилізації російських десантників під Соледаром, і теж потрапив у чорний список інакодумців. 

 Задачі Герасимова сьогодні зрозумілі: він отримав право сформувати жорстку воєнну вертикаль, яка виконуватиме його вказівку, не завертаючи уваги на здоровий глузд, матеріально-технічне забезпечення, правила воєнної науки та інші «дурниці». 

 Йдеться про перетворення військ в ескадрони камікадзе, готових бездумно полягти на полі бою, якщо надійде відповідний наказ. Саме таку поведінку військ і передбачає стратегія війни «до останнього росіянина».  

 Тим часом «святе місце» Прігожина в свідомості турбопатріотів намагаються заповнити іншим персонажем. Не факт, що це буде саме Попов, але в кожному випадку, у цього процесу є продюсер та сценарист. А «герої», судячи з усього,  не забаряться. 

Підписуйтеся на "Орестократію". Відкрити / Коментувати

2023-07-12 17:54:35 США "прокачують" Ердогана на близькосхідного миротворця. Це може стосуватися й України.

У Вільнюсі зʼясувалося, що Ердоган уже на короткій нозі з главою Білого Дому. Преса назвала це «новим етапом відносин Туреччини та США». Я тут спробував розібратися, в чому він полягатиме.

Формально, Анкара чемно дослухалася до рекомендацій Вашингтону, і тепер збирається розблокувати вступ Швеції в НАТО. Цю перемогу Байден заслужено присвоїв собі.

Реально ж, виглядає, що американському президентові вдалося повернути непокірного президента Туреччини у свій політичний «табун», і тепер Uncle Sam отримує серйозного партнера для політичних ігрищ на Близькому Сході, зокрема - для протидії Китаю та РФ.

«Хід Ердоганом» дозволить США круто вплинути на розклад сил у регіоні.

До останнього Туреччина коливалася між стратегічними полюсами – Вашингтоном і Москвою. В якийсь момент Ердогана - небезпідставно - вже навіть називали «проросійським». Він досі зберігає торгівлю з Москвою, - попри західні санкції.

Тепер у Туреччини може зʼявитися інша місія: країна посилить власну гру на Близькому Сході, витискаючи звідки ослаблих росіян та конкуруючи з Пекіном за посилення впливу у регіоні. Навіть на тому ж пострадянському просторі, де члени трухлявого путінського ОДКБ давно вже шукають собі нових кураторів, Туреччина, підтримана США, була б непоганою альтернативою КНР.

Злі язики навіть подейкують, що радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван тепер хоче запустити Туреччину як свого троянського коня в ЄС, аби «підірвати» цю демократичну організацію зсередини. Принаймні, турецький президент уже натякнув, що не проти обміняти вступний квиток для Швеції в НАТО на приєднання цієї азійської держави до ЄС.

Тепер найцікавіше: схоже, Ердоган може отримати від США статус головного перемовника по РФ. Президент Туреччини став однозначно проукраїнським і водночас демонструє свою здатність впливати на РФ. Впадає в око, наскільки самовпевнено Ердоган поводив себе щодо Путіна останнім часом: диктував умови по зерновій угоді (мовляв, не на 3 місяці, а два роки), без особливого погодження з кремлем передав Києву лідерів «Азову», а тепер навіть викликає на серпень бункерного фюрера на розмову до Анкари. Того самого, який боїться ордеру на арешт від міжнародного кримінального суду дужче, ніж привиду Степана Бандери.

Бункерний відвідати Анкару навряд чи зважиться, бо так транзитом і до Гааги недалеко… Але постежити за спілкуванням Ердогана та Путіна варто: намічається щось грандіозне.

Підписуйтеся на «Орестократію». Відкрити / Коментувати