Тупик уже настав. Саму по собі систему, закільцьовану на марод | Ostap Drozdov

Тупик уже настав. Саму по собі систему, закільцьовану на мародерію влади й нейтралізацію пасіонаріїв, вже неможливо змінити.

Ні виборами, бо їх не буде. Ні революціями, бо їх не можна. Ні смертями, бо це паралельна реальність. Ні мітингами, бо це план ворога. Ні громадянським суспільством, бо воно фізично закінчується з кожним подальшим місяцем війни.

Саму по собі конструкцію, філософію, інструментарій Дракона неможливо ні змінити, ні замінити, ні підрихтувати, ні підчистити, ні демонтувати, ні реформувати. Ця система, вбрана в театральні фліски, діятиме до самого кінця.

Кривава війна з одного боку широко відчинила двері для нових генерацій, для нових носіїв засадничо нового світогляду – але дуже скоро ми вжахнемося від того, що виявиться, в ці двері нема кому заходити. Взагалі не буде кому.

Нас чекає вічний внутрішній фронт. Нас чекає безрезультатна боротьба не проти конкретних прізвищ узурпаторів, а проти системи як такої, якій усе по барабану, бо вона захищена собою.

Пробувати щось точково змінювати – це п’явками лікувати онкологію.

Величина розчарування завжди рівна роздутості сподівання.

І тому: озброєна охорона якоїсь Котлєти залюбки виламає руки кожному, хто щось вякне.

І тому: озброєна держава радше згноїть вільного громадянина, ніж дозволить йому перервати її золоту лихоманку.