Підсумовуючи нинішній день, щиро дякую всім і кожному, хто при | Ostap Drozdov

Підсумовуючи нинішній день, щиро дякую всім і кожному, хто привітав мене з Днем Журналіста.

Щемливо від того, що для стількох людей я стійко асоціююся з цією навіть більше, ніж професією. Для мене Журналістика – це все моє свідоме життя, з другого курсу університету.

Зараз у мене забрали життя. В мене вкрали мою професію, і я не певен, що коли-небудь це зміниться. Громадянська, наступальна, візіонерська журналістика не потрібна зараз на екранах. Там – вилизування, зализування, облизування. Офіційну ура-інфо-журналістику я не вважаю Журналістикою. Щасливий, що стою в опозиції до цього дна.

Колись, можливо, я напишу мемуари про те, якою ціною мені давався кожен етер в останні роки; що я вислуховував щоразу; під яким обстрілом доводилося в прямих етерах озвучувати такі ціннісні теми, від яких сахалися всі «колеги».
Але коли зараз дивлюся на «раптом прозрілу» країну – розумію, що все це не було намарним. Намолювання, намагнічування, накачка українським спрацювала.

Дякую й ціную кожну людину, яка звіряє свої думки з моїми в ютубі, фейсбуці й телеграмі. Я сам собі якось сказав: допоки в тому буде СЕНС – я буду провадити свою особисту анти-журналістику.

На антитезі до Дня Журналіста публікую архівне інтерв’ю 2019 року для проєкту Не Журналіст.