#Бакман ТРИВОЖНІ ЛЮДИ —Туко: Давай прокидайся, солдати йду | Книжковий Острів
#Бакман
ТРИВОЖНІ ЛЮДИ
—Туко: Давай прокидайся, солдати йдуть.
— Блондин: Сині, чи сірі?
— Туко: Сірі. Сірі, як ми. Зараз привітаємося з ними та поїдемо собі далі.
— Ура! Ура конфедерації! Смерть генералу Гранту! Слава генерал... як його там?
— Блондин: Лі.
— Туко: Лі! Лі! Бог з нами, бо він ненавидить янкі! Ура!
— Блондин: (роздивившись, що сині солдатські мундири просто були покрити сірою пилюкою, відповідає Туко)
Бог проти нас, бо він ненавидить ідіотів.
Цитата з фільму Серджо Леоне: «Хороший, поганий, злий».
Тривожні люди бояться виставити себе ідіотами. Тому, все роблять для того, щоб уникнути такої почесті. Але часто саме таке прагнення провокує ідіотську поведінку.
Я це по собі знаю, бо теж завжди за все сильно хвилююся.
І Бакман теж знає.
Тому, й створив цю книгу.
Неоднозначну. Бо є тут над чим похіхікати. І, ще більше, є над чим поплакати.
В ній ви впізнаєте себе тривожних. Побачити те, що боялися в собі роздивитися.
І якби книжкова ситуація більше для бойовика. Пограбування. Заручники.
Але ж тількі через екстремальні ситуації можна пізнати, хто є хто.
І це дуже добре, що про це можна прочитати. Це для мозку — це як би ви справді побували у шкурі заручників та нападників.
Краще ж вчитися на книжках, ніж, насправді, побувати в таких ситуаціях.
А головна ідея книги для мене така:
"Ми самі своїми думками притягуємо до себе ситуації, які співвідносяться з нашими думками».
#Книжковий_Острів
