«Ось так виглядають піхотинці, які тримали на собі Сєвєр. Докурюючи бички, спраглими, йшли валити русню.
Не скаржились. Не нили. Не шукали зраду. Соромлячись лягти полежати на новій позиції, бо раптом це чийсь топчан. Відмовлялись взяти цигарку, бо «братику, тобі теж треба, а ми знайшли склад з тютюном».
Питали дозволу попити води.
І воювали. Вони воювали. Не кидали позицій. Терпіли. Терпіли і воювали.
Дуже сподіваюсь, що всіх людей, які з честю виконали свій обов’язок знайде своя заслужена нагорода.
Пишаюсь вами.»
Михайло Стрижка, учасник боїв за Сєвєродонецьк, наш постійний слухач і товариш.
Освітня асамблея
