Думки. В нашому суспільстві з кожним днем з'являється все біл | Скринька Пандори

Думки.

В нашому суспільстві з кожним днем з'являється все більше непорозуміння між цивільними та військовими. Це небезпечно для усіх, тому що це, як мінімум, роз'єднує людей і це одна з головних цілей росіян. Роз'єднаним суспільством дуже легко маніпулювати та його легко перемогти, тому що це слабкий організм, який не функціонує як одне ціле.

Більше за все мене здивували люди, які заявили про те, що вони більше не будуть віддавати власні гроші на ЗСУ. І таких багато, я дуже здивувався від того, наскільки їх насправді багато.

Послухайте, ви можете як завгодно ставитись до проекту мобілізації, ви можете не тримати зброю в руках, ви можете не йти на військову службу, але є одна проста істина, та прописана вона в Конституції України, до якої Ви, до речі, всі часто звертаєтесь під час гарячих суперечок в коментарях.

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Це моя найулюбленіша стаття, та я живу за її принципами. В вас є ПРАВА, які ви ПОВИННІ захищати, але в кожного з нас є ОБОВ'ЯЗКИ. Та обов'язком КОЖНОГО громадянина України за Конституцією, що є найсильнішим документом української держави — є захист держави. Знову ж, тут вже не про зброю і навіть не про службу.

Не хочете воювати? Не воюйте. Не можете донатити (немає грошей)? Подумайте, що ви можете зробити на своєму рівні.

Хоча я й звільнився з військової служби, але я продовжую співпрацювати з військом, я продовжую забезпечувати військо тим, чим я його можу забезпечити. На наступний рік мій план — закривати збори мінімум на мільйон гривень на місяць. Мрія — 50 мільйонів гривень за рік. Як? Не знаю, але я буду дуже багато для цього працювати. Я не маю великих фондів або дуже великої аудиторії, але я сподіваюсь, що в мене вийде.

Тому що кожен повинен на своєму рівні робити все можливе для того, щоб тим, хто тримає лінію фронту, було простіше та робити абсолютно все для того, щоб зберігти якомога більше життів наших воїнів. Не тільки держава, а ВЕСЬ народ.

Не хочете робити нічого? То, вибачте, але це не ваша держава та, напевно, громадянином нашої держави назвати вас можна тільки по факту наявності паспорту. Але по діям — це не українець.

Ображає? Ви згадаєте ці слова, коли до вашого міста прийдуть росіяни разом з кавказцями та іншими азіатами, щоб зґвалтувати ваших жінок та відрізати ваші голови. Забули? А це відбувається на усіх окупованих територіях.

Маріуполь та Мар'їнка — це майбутнє усіх міст України, якщо ми вирішимо здатись (є певний прошарок людей, які вже здали території). Але ця війна вона не про території, а про те, що ці території прийшли знищувати. Кожне село та кожне місто. Та знищити особисто кожного з вас. Не вірите? Значить у вас дуже погана пам'ять або ви лицемір.

Не моє діло, куди кожна людина витрачає власні гроші, але ви згадаєте, як ви не зробили нічого для того, щоб це не відбулось.

Корупція? Кожен українець несе відповідальність за свій вибір або за те, що не обирав, коли це було потрібно. В ваших руках знаходиться влада та це ті люди, яких ви обрали. Можна скільки завгодно кричати про те, що держава повинна забезпечувати військо усім необхідним, але якщо при цьому нічого не робити з корінням корупції, то можна звинувачувати тільки людину в дзеркалі за бездіяльність та безвідповідальність. З чого розпочати? З розповсюдження інформації, коли вас про це БЛАГАЮТЬ. Витрати декілька хвилин свого часу на це кожен день.

В житті нашої держави наступив найкритичніший момент її життя, тому що до цього були 32 роки інфантильності та перекладання відповідальності з себе на іншого і так до безкінечності. Якщо кожен не знайде в собі на це сили, то приреченими будуть всі. Ні, не обійде.

Ниття в коментарях, до речі, також не вплине на ситуацію.