ховаю у пам'яті, встелену туманом, до болю знайому вулицю рід | перехрестя почуттів

ховаю у пам'яті, встелену туманом, до болю знайому вулицю рідного села. маленькі будинки, старі дерева, високі ліхтарі, камінці під ногами...
дощ тихо вистукує свою музику на чорній парасольці, крадькома збігає по дахах. у вікнах ще горить світло: час вечерь, виконання домашнього завдання і відпочинку.
зсередини з'їдає дивне відчуття, що вже через рік-два все це стане незвичним.
#mind