2021-09-12 17:00:02
Інтерв’ю з Сергіем Пролеєвим. Влада і суспільство. Апологія пороків. Іващенко Світлана
Сьогодні інтерв’ю з Сергіем Пролеєвим у якого дві номінації:
за роботу Апологія пороків; Провина чеснот. В 2 т. - Київ: Дух і Літера, 2019 яка номінована на премію імені Сергія Кримського за новаторську філософську концепцію, викладену у наукових публікаціях
та
Влада і суспільство: постмодерна перспектива - Київ: Дух і Літера,2021 яка номінована на премію імені Мирослава Поповича за кращу філософську монографію останнього десятиріччя.
Питання до обговорення:
– Як автор прийшов до філософії? Які обставини та досвід зробили цей вибір свідомим? Які люди впливали на цей вибір?
– Наскрізним сюжетом у цій розмові є криза модерних соціокультурних форм.
1-ша номінація стосується кризи всезагальної імперативності та нормативності в контексті моральності. І «Апологія пороків», і «Провина чеснот» підводять нас до питання моральних універсалій. Отже, чи можливий в цій царині новий універсалізм?
– Дилогія порушує проблему моральнісного вибору людини за відсутності єдиного нормативного зразка для всіх суспільств, що вочевиднюється в ситуації глобалізації/глокалізації, підживлюється новими інформаційними технологіями та ставить під питання універсальність моралі з її нормативами. Тож чим має визначатися моральнісний вчинок? Або ж індивід мусить залишатися один на один із власним вибором?
– Чи означає криза моральності та усвідомлення потреби в новій етиці відмову від модерної парадигми та модерної антропології зокрема? І чи можна в такому разі говорити про крах проєкту людини та й усього проєкту модерну?
– 2-га номінація – «Влада і суспільство: постмодерна перспектива» – стосується кризи потестарних універсалій модерну. Ця книга звертається і до зазначених вище питань. але центральна її проблема – це дилема влади і свободи. Якщо це базова потестарна антиномія, то в чому полягає специфіка її бачення за умов сьогодення?
– Осмислення сучасного стану людства вимагає звернення до інноваційних теоретичних парадигм, зокрема побудованих на концепті влади. В чому полягає пояснювальний та евристичний потенціал цього концепту?
– Якщо від часів просвітництва влада, що існує через культуру, вважалася сферою панування розуму, то наразі сам розум постає як вторинний продукт різних онтологій. Чи не означає це знову ж таки, кризу раціональності?
– Потестарний підхід дає нам оптику для розгляду і конкретніших актуальних явищ, таких як криза державного суверенітету, національної держави, соціальної ідентичності, зрештою, соціальності як такої. Отже, в чому полягає особливість сучасної соціальності глобального світу?
– Постає питання, чи взагалі людство і далі існуватиме суспільно – через спільноти? Якщо наразі співіснування людей переформатується у мережі, або рої, то чи не стає суспільство і справді реліктом минулого? Або ж скасовувати суспільство ще зарано?
– Що означають у широкому контексті принцип надії та, на противагу йому, принцип відповідальності?
– Як, зрештою, слід розуміти усі ті кризові явища, що ми їх спостерігаємо, – як ознаки прийдешнього одужання людства чи як прояви агонії?
Про перспективи:
–Якщо розглядати філософію як науку в сенсі повторюваності результату мисленнєвої побудови, то як персональні творчі плани випливають із загальнонаукового контексту і що мають привнести?
– Як можна окреслити наявне поле для інтелектуальної роботи?
Учасники:
Пролєєв Сергій – доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Іващенко Світлана — відповідальний редактор журналу «Філософська думка» Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Посилання на відео -
Підписуйтесь на нас:
Facebook:
https://www.facebook.com/PlatosCaveUA
Telegram:
https://t.me/PlatosCaveUA
Instagram:
https://www.instagram.com/plato_s_cave/
Youtube:
https://www.youtube.com/c/PlatosCaveUA
Patreon:
https://www.patreon.com/PlatosCave
126 views14:00
P
