Завтра нарешті це станеться. Потепліє. Розтане. Перетвориться | Українська поезія📖

Завтра нарешті це станеться. Потепліє. Розтане.
Перетвориться на інакше. Стане колишнім.
Вічність існує за рахунок змін агрегатного стану.
Вічність - це емоції, у яких ми живемо. Та інше.

Все живе заворушиться - світлячки у вечірній савані,
птахи, замкнені на горизонт, пацієнт у сусідній палаті,
на тоненькій корі, під якою вирують лава й вулкани,
під небом, за яким гудуть товсті струни галактик.

Буде простіше. Буде легше. Видихнуто. М’яко.
Щокою до космосу. Вірністю до плеча. Світліше.
Буде домашніше. Усі усім прабабуся. Усі усім батько.
Пригорнути до себе. Промовити добрі слова. Та інше.

Буде так, як до вранішнього народження.
Буде тепло. Як тільки не буде. Дивовижно.
Буде так, що віра прийде до кожного
і цілуватиме тричі в улюблену книжку.

Прийде нова тутешність. Зелений попіл.
Дотягнеться на пальчиках до порожньої ніші
і вкладе в неї те, що так довго відкладалось на потім -
любов, світлячків у вечірній савані, а також все інше.

Павло Коробчук