Ти поверталася до життя, як повертаються в місто – коли добрі | Українська поезія📖

Ти поверталася до життя, як повертаються в місто –
коли добрі двори і вулиці назустріч тобі простягають
тисячі зелених долонь молодого листя
і білих долонь суцвіть.
Ти відкривала пам’ять,
обережно, як відкривають розігрітий готовий сніданок
в літаку або на заправці, опікаючи пальці фольгою,
і як соус, на одяг крапав осяяний сонцем ранок,
і хотілося більше цукру в усе, що було з тобою.
І усі, хто тебе забув тут – насправді тебе забули;
і усі, хто тебе любив тут – забули також, можливо,
але прийняли тебе щиро, прийняли тебе чуло.
І вогні вечірні тремтливі, і нічні обережні зливи –
все тут як було, таким на тебе й чекало,
все тут як було із тобою, так було і без тебе.
Ти поверталася, ніби просто підняла покривало
з старого дитячого ліжка, за яким сумувала –
а його навіть перестеляти
не треба.

Катерина Бабкіна