Село вночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що жовти | Українська поезія📖

Село вночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що жовтим без наймення квітом цвіте в садах, дощем умитий.

Густа вода спливає з гребель, де обрії спинились в леті. У бурих кублах побіч себе звірята, люди і комети.

Забута земле під дощами, під оливом рудого неба! Ця пісня серцю наче камінь, а все ж її співати треба.

Богдан-Ігор Антонич