Петро Порошенко

2024-06-02 14:37:06 «Книга на фронт».

Цей стенд на Книжковому Арсеналі миттєво привернув нашу з Мариною увагу. Яка чудова ініціатива, — подумав я. Справді, читання — це не тільки можливість удосконалити рідну мову. Для наших військових — це чи не єдина можливість відволіктися від війни і постійного стресу. Подорожувати в своїй уяві, черпати натхнення, відновлювати спокій і силу, зміцнювати дух.

Ми вирішили обов’язково взяти участь. Але представник Культурного Десанту повідомив про умову — книги треба обов’язково подарувати, а не задонатити на їх придбання.

Тоді Марина прийшла з геніальним рішенням: «Ми якраз хотіли задонатити на Азов. А вони за донат дарують книги». Azov one збирає зараз на РЕБи для бригади.

Тут і всюди ми маємо діяти спільно, злагоджено, кожен на своєму місці. Бо Україна у нас одна — іншої не буде.

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-06-02 12:55:18 Хочу поділитися з вами дечим особистим.

Коли загинув Гліб Бабіч, вся наша команда була в розпачі. Наш буркотун і вічний двигун — без нього все стало інакшим.

Тоді — друзі і команда зібралися, і разом з Іриною Білоцерківською і Тамарою Горіха Зерня розпочали новий проект, гідний пам'яті нашого друга. Кожен поділився своїм спогадом, смішними або зворушливими історіями про Гліба.

І от сьогодні — я вже тримаю в руках книгу, в якій всі вони є, і поруч з його прекрасними віршами. Я поділився тим, що мало хто знає — як ми познайомилися, і який шлях разом йшли.

Не полінуйтеся, сходіть на Книжковий Арсенал, або зробіть передзамовлення у видавництві «Білка». Тому що таких, як Гліб, варто знати і варто пам'ятати.


Друже, Гліб Бабіч, для мене честь розказати світові нашу історію.

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-06-01 22:36:07 Розбираємо новинки, які привезли з Книжкового Арсеналу. Які ж вони класні — і на вигляд, і на дотик і на запах.

Для нас з Мариною — це вже добра родинна традиція, коли за один день збираємо бібіліотеку на цілий рік читання. Самі придбали більше трьох десятків книг, ще два десятки нам подарували видавництва та письменники.

Найцінніша для мене — це «Вірші та пісні. Спогади друзів» Гліба Бабіча. Як би хотілося отримати цей сигнальний примірник від нього особисто. Та скоро буде другий рік, як мій друг Гліб в «небесній гвардії». До речі, ми з командою готуємо вечір презентації його книги і будемо раді всіх бачити.

Вірші Гліба Бабіча можна знайти на стенді видавництва «Білка». Скоро тут вийде й альманах лауреатів літературного конкурсу Гліба, серед яких і вірші загиблого поета Максима Кривцова. Марина дуже любить це видавництво, бо тут і «Доця» Тетяни Горіха Зерня, і «Дівча в прицілі» Дмитра Калинчука, і страшна, але правдива книга Бориса Артомова «Марік».

Біля цього стенду я зустрів і Віталія Запеку — дивовижного військового, який в окопах написав аж 5 романів. Використовував кожну вільну хвилину, документував трагічні події цієї війни, а ще — героїчні та іноді куменді історії із власної служби. Тепер маю кілька підписаних примірників.

З Мариною також придбали відреставровані дитячі книжки, спалені російськими ракетами в Харкові. Це дуже правильно попри все демонструвати, що наш Дух постане навіть з попелу, а наша ідентичність — незнищенна.

Захопили з собою і пазли із зображенням картини із російським кораблем, який іде ви зрозуміли в якому напрямку) Їх, до речі, теж виробляють незламні харків'яни.

У нас дуже круті видавництва, чудові автори, які творять українську культуру. Неймовірні військові та волонтери, які встигають документувати події цієї війни.

Діліться і ви, які українські книжки зараз читаєте, що порадите. Мені особливо цікаво почути, що читає молодь)

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-06-01 19:42:03 Цьогоріч щоб потрапити на Книжковий арсенал, доводиться вистояти величезну чергу) Однак це того на 100% варте — зустріли чудових письменників, військових, поетів, волонтерів, старих друзів, інтелектуалів, молодь, що читає, відвідали десятки видавництв та культурних організацій. Купили цілі торби книг!

Дівчата, що підтримують полк Азов, долучили до своєї акції — щоб нагадати всім про наших полонених. Вірю, що вони якнайшвидше повернуться додому.

Ця величезна кількість людей, яка прийшла на Арсенал, доводить, що наша культура незнищенна — вона завжди знаходить шляхи, як вижити, оновитися, відповідати викликам сьогодення. За книжками про війну та кохання, про спогади ветеранів та біль рідних, про боротьбу та відновлення завжди стоять черги.

Попри всі намагання ворога знищити українську культуру — вона була, є та буде. Люди, що зібрались тут, точно не дадуть росії жодного шансу її знищити. І українська книга, в прямому сенсі, постане з попелу.

Це століття тому довела історія Розстріляного Відродження та шістдесятників. А нині — історія видавництва Vivat, яке попри всі намагання росії, перебуває тут, на Арсеналі.

Веземо додому багато книжок, скоро розповім про деякі з них, чекайте) Ми з Мариною закликаємо кожного доєднатись до цієї події. Залишився ще один день, встигніть!

Приходьте на Книжковий Арсенал. Купуйте українські книжки. Підтримуйте нашу культуру.

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-06-01 10:58:41 Маленькі дорослі. Такими зараз є українські діти.

Маленькі дорослі, що народжені в холодних укриттях пологових. Маленькі дорослі, які малюють ракети та гвинтокрили. Які пишуть листи українському воїну. Змагаються, хто швидше збере донати на тепловізор. Розповідають вірші Шевченка, Тичини та Хвильового, ховаючись від «руського міра» в підвалах. Танцюють останній шкільний вальс на подвірʼї розтрощеної школи. Та чекають найближчих людей з фронту.

Війна змусила їх подорослішати. І тепер це слово не асоціюється з ветеранами. Вони бачили її на власні очі. Їх теж розбудив свист російських ракет 24 лютого. І ті морозні весняні ночі, проведені на залізниці в очікуванні евакуаційних поїздів, точно закарбувались в їхній памʼяті. Вони, як і всі українці, втрачають рідних, вчаться жити без них. А життя та здоровʼя частини з них підступно та ницо забрала росія.

Але вони в один голос кажуть — Україна переможе. Бо ще з казок та колискових знають, що сили добра неодмінно пануватимуть над злом.

Ці діти — майбутнє України. Нова генерація, що позбавлена віри у «братні народи». Тому маємо робити все можливе та неможливе, щоб повернути їм дитинство, забране війною!

Фото: Михайло Палінчак, Костянтин та Влада Ліберови, Олександр Волчанський

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-05-31 17:34:44 Погодьтеся, на це можна дивитися вічно Як палає р*нява техніка і як знищується жива сила загарбника.

Не можу поки що назвати ані бригаду, ані напрямок. Скажу одне — це наш Ай-Петрі розумно допомагає арті множити руських на нуль.

Далі буде...

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-05-30 13:27:07 путіну не потрібні ні Крим, ні Донбас. І сьогодні в Європи і світу вже немає щодо цього ілюзій - в цьому переконався під час поїздки в Болгарію і спілкування з представниками НАТО і Європейськими лідерами. Про це сказав в інтерв'ю болгарському агентству BGNES Agency.

Путіну не потрібні ні Схід, ні Південь. Докази? Подивіться на вщент зруйнований Схід - на панораму Вугледара, Бахмута, Авдіївки, Марʼїнки, Лисичанська, Сєвєродонецька, - там немає життя, росія його знищила, разом з людьми і інфраструктурою.

Більше того - путіну не потрібна навіть вся Україна. Він хоче цілковито домінувати над Європою. Це і є божевільна ідея диктатора. Завтра він скаже, що Болгарія була частиною Російської імперії. Чи запевнятиме, що німці з квітами зустрічатимуть російську армію - і зазіхнути на мир в інших країнах.

Ми зобов'язані зупинити путіна. І краще це зробити зараз в Україні, а не тоді, коли він добереться вже до інших країн Вільного світу. А якщо не втримається Україна - вторгнення росії в Єропу стане невідворотним.
Щоб не допустити цього нам якомога швидше потрібні зброя, закриття повітряного простору, посилення санкцій та фінансова підтримка з боку партнерів.

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-05-29 20:03:30 Деякі «експерти» не розуміють, навіщо я щоразу їжджу на фронт, не розуміють, що це таке — опинитися серед справжніх героїв, однодумців, які заради правди готові ризикнути власним життям. Привезти допомогу, обійняти, потиснути руку, з перших вуст вислухати проблеми та постаратися допомогти.

Саме люди це наше майбутнє та найцінніший капітал, який треба всіма силами берегти

Коли ми розмовляємо, вирішуємо їхні проблеми — для мене це знак, що ми все робимо правильно. Коли підходять, просять разом передати вітання рідним, яких дуже давно не бачили — для мене це знак, що ми єдині.

Моральний камертон, робочі консультації, психологічний ретріт — можете назвати це як хочете. Але коли я на фронті, з бійцями, яким ми привезли допомогу — знову набираюся сил, відчуваю себе живим і готовим гори звернути, аби допомогти цим людям. Аби разом ми перемогли.

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-05-29 16:05:03 Під захистом «Ай-Петрі» зараз знаходяться українські воїни, що боронять сотні кілометрів лінії фронту. 

А для того, щоб вони успішно виконували бойове завдання в будь-якій точці на передовій, їм необхідні ще кілька речей. Це старлінки для безперервного інтернету, пікапи для підвищення мобільності комплексів, і, звісно, наші «Ванільні цукорки», які захищатимуть ці автівки від атак дронами. 

Отримали такий запит від 18 центру управління «Ай-Петрі», і вже за кілька днів передали 2 пікапи, 10 Starlink, 15 «Цукорків» та Bluetti.

Окрім засобів протидії радіоелектронній розвідці ворога, для того, щоб берегти життя українських військових також потрібні міцні оборонні споруди. Минулого тижня наша команда нарешті дотиснула створення ТСК по контролю за будівництвом фортифікаційних споруд, закупівлями дронів та засобів РЕБ, де нашим представником став Михайло Бондар.

Переконаний, що нашими спільними зусиллями зможемо нарешті навести лад в цих питаннях.

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати

2024-05-29 10:00:15 Ми маємо зробити все, щоби сценарій путіна в Європі провалився. Та не дати жодного шансу проросійським політичним силам на майбутніх виборах.

З 2014 року світ назвав цю війну гібридною. Бо вона відбувається не лише на полі бою, це війна в інформаційному просторі. Війна, яка працює шляхом підкупу політичних сил і втручання в політичну сферу під час виборів.

В Україні ми точно знаємо, що означає російський вплив. Ми також бачили це у США – хоча там Україна і користується двопартійною підтримкою, але через цю опозицію, завдяки російському впливу, вони змогли затримати постачання зброї в Україну на пів року.

Скрізь, де росія фінансує політичні партії, вони працюють на неї. У Німеччині – це «Альтернатива для Німеччини», у Франції – Національний фронт. Тому, користуючися нагодою, в ефірі болгарського телеканалу BTV, закликав не віддавати жодного голосу проросійській партії.

Ми не дамо путіну підірвати нашу єдність!

Telegram Facebook Twitter Відкрити / Коментувати