Прим. пер.

2020-07-07 10:01:46 О, світе дивний новий

З сумом спостерігаю, як поступово здають оборону безневинні слова, які ще вчора всіх влаштовували. Відоме видавництво проводить серед читачів «розігрування» книжки, а не «розіграш». На днях трапився «графік доставляння». «Упаковці» і «підготовці» приготуватися на вихід.

Боюся, «прикуп» у преферансі скоро стане «прикуплюванням» і доведеться анекдоти переписувати.

#мова Відкрити / Коментувати

2020-07-06 18:57:34 Вичерпний анекдот про стосунки громадянського суспільства і влади

Заснув чувак на залізничних рейках. Пройшов поїзд, відрізав йому голову. Чувак піднімається і починає метушливо голову шукати, бігає туди-сюди по шпалах.

Голова гукає:
— Я тут! Чого бігаєш, як дурний, сюди йди!.. От чорт, вуха теж у мене! Відкрити / Коментувати

2020-07-05 10:00:26 Алфавітний порядок

У спогадах легендарного французького антрополога Клода Леві-Строса, який прожив 102 роки, трапилася забавна деталь.

Коли у ХІХ столітті по незайманих бразильських землях прокладали перші залізниці, то станції на гілці називали в алфавітному порядку: Буарквіна, Фелісідад, Лімано, Марилія. «До 1935 року компанія “Пауліста” дійшла до латинської букви “Р“».

Так по назві станції можна було приблизно уявити, наскільки це далеко. Відкрити / Коментувати

2020-07-04 12:53:26 High hopes

Трапився розкішний анекдот про правильну постановку цілей.

Бердичівський ребе Іцхак-Леві був чоловік побожний і, як годиться, чекав приходу месії з дня на день. І от видає він доньку заміж. Писар у шлюбному договорі пише: «Весілля відбудеться такого-то числа в Бердичеві». Ребе читає і обурюється:

— Шо значить «у Бердичеві», шлімазл?! Ти мав написати: «Весілля відбудеться такого-то числа в Єрусалимі, а якщо месія не прийде, то весілля переноситься в Бердичів». Відкрити / Коментувати

2020-07-03 11:54:55 Володарка драконів

Сто років тому філософ Карл Пóпер сформулював ідею, яка лежить у фундаменті всієї сучасної науки: «принцип фальсифіковності», він же «критерій Попера».

Назва може відлякувати, однак це проста, цілком досяжна ідея. Я давно збирався написати пост про критерій Попера і пояснити його своїми словами, але не зроблю це краще за великого популяризатора науки Карла Сагана. Йому слово.

• • •
«У моєму гаражі живе вогнедишний дракон». Уявіть, що я кажу це на повному серйозі. Звісно, ви захочете перевірити, побачити його на власні очі. Про драконів розповідають з давніх-давен, але ніхто ніколи їх не бачив. Як же прогавити таку нагоду!

— Покажіть, — кажете ви.

Я веду вас у гараж. Там є драбина, порожні банки з-під фарби і старий велосипед — дракона нема.

— А де ж дракон? — спитаєте ви?
— О, десь тут, — махаю рукою. — Забув попередити, що це невидимий дракон.

Ви пропонуєте посипати підлогу в гаражі борошном, щоб побачити хоч сліди дракона.

— Хороша ідея, — кажу, — але дракон літає у повітрі.
— Ну, то може поставимо інфрачервоний датчик? Він зреагує на тепло.
— Можна, тільки от невидимий вогонь ще й негарячий.
— Ну, то давайте побризкаємо на дракона фарбою, і він стане помітний.
— Добра думка, але це нічого не дасть: дракон безтілесний, фарба його не візьме.

І так далі. Будь-яку вашу ідею я парирую поясненням чому вона не спрацює.

А тепер скажіть: яка різниця між невидимим безтілесним літаючим драконом, який вивергає негарячий вогонь, і відсутністю дракона? Якщо немає способу спростувати мої слова, провести доказовий експеримент, що означає твердження «Дракон у гаражі існує»? Неспроможність спростувати моє твердження зовсім не означає, що воно істинне. Твердження, які не надаються до перевірки і спростування, не мають сенсу, хоч можуть надихати й будити в людях відчуття дива. По суті, я прошу вас повірити мені на слово, бо фактичних доказів не маю».

• • •
Ось це і є «критерій Попера» — здатність бути спростованим. Ще Карл Попер написав великий трактат «Відкрите суспільство і його вороги». Улюблена книжка Джорджа Сороса.

#наукпоп Відкрити / Коментувати

2020-07-02 11:12:09 Ерозія ґрунтів

Як ото буває ерозія ґрунтів у сільському господарстві, буває ерозія в перекладі. Під тиском різних обставин, об’єктивних і суб’єктивних, родючий шар, з якого виростає читацьке задоволення, потихеньку зменшується. Калорії в тексті, може, й лишаються, а смак зникає.

Що я маю на увазі? Відкриємо, для прикладу, свіжу книжку двох модних американських авторів Аджемоглу і Робінсона під назвою «Вузький коридор», інституційна економіка і всяке таке.

На сторінці 10 герой від першої особи каже:

Я вже давно не чув ні про чию природну смерть.

It’s been so long since I heard that someone died from natural causes.

Тут немає помилки проти смислу сказаного в оригіналі, однак українській мові невластива конструкція «присвійний займенник + “природна смерть”». Ми не знайдемо її у класичних авторів. Максим Тадейович так не напишуть.

Словосполучення «природна смерть» можливе, а «нічия (його, її, їхня, чиясь) природна смерть» — неможливе. Так попросту не говорять.

Порівняйте два варіанти:

1. Я вже давно не чув ні про чию природну смерть.

2. Я вже давно не чув, щоб хтось помер своєю смертю.

Який вам звучить органічніше? І такий роблений, механічний стиль навіть не поставиш на карб редактору, бо це означає, що він мав би переписати перекладача, а не виправити помилку, якої формально немає.

Якщо сучукрпереклад муляє вам так само, як мені, приходьте на майстерню перекладу — у нас цікаво і весело. Умови в горішньому пості. Відкрити / Коментувати

2020-07-01 11:43:56 Прим. пер. pinned «Майстерня перекладу «Прим. пер.» It’s official now Два тижні тому дорога редакція провела експериментальну майстерню зі спаринг-перекладу. Учасники переклали сторінку з англійської і отримали детальний синтаксичний і стилістичний аналіз своєї спроби. Крім…» Відкрити / Коментувати

2020-07-01 11:43:35 Майстерня перекладу «Прим. пер.»
It’s official now

Два тижні тому дорога редакція провела експериментальну майстерню зі спаринг-перекладу. Учасники переклали сторінку з англійської і отримали детальний синтаксичний і стилістичний аналіз своєї спроби. Крім того, я надіслав їм свій варіант перекладу і пояснив його внутрішню механіку.

Експеримент виявився успішним: на старт прийшло 29 учасників, до фінішу добігло 23. Судячи з компліментів, дорогій редакції вдалося завдати їм користі. Цікава деталь — половина учасників не пов’язана з перекладом професійно і прийшла суто за покликом допитливості. Це приємно.

Майстерня «Прим. пер.» плекає намір стати найкращим навчальним ресурсом у галузі перекладу, поступово переходитиме на стаціонарні рейки і відбуватиметься регулярно. Попереду шість майстерень — по одній на місяць. Участь можна взяти в якійсь одній, у кількох або у всіх разом — на ваш розсуд.

Як це працює?
1–10 число місяця — реєстрація і оплата (лінк внизу поста)

до 20 числа місяця — час на переклад

21–30 число місяця — я розсилаю спершу індивідуальний, а потім колективний аналіз перекладу

Учасники отримають імейлом завдання, методичні рекомендації і одну статтю або книжку з перекладу. В сумі ці шість занять становитимуть міні-курс із перекладу.

Переклад — це емпіричне ремесло, як кулінарія, тому найкращий спосіб чогось навчитися — це спробувати. Можна спробувати самому, а можна, як у спортзалі, з тренером — для цього й придумано майстерню.

Кому це корисно?
Тим, хто хоче вдосконалитися в ремеслі перекладу або вперше спробувати його на зуб. Завдання підібрано так, що учасники різного рівня наступають на різні граблі — кожен видобуває урок зі своїх синців.

На десерт учасники майстерень утворюють таємний клуб «Прим. пер.» — час від часу я окремо надсилатиму їм матеріали з перекладу, які не виходитимуть на каналі або виходитимуть пізніше.

Скільки це коштує?
1 майстерня — 199 ₴
3 майстерні — 499 ₴
6 майстерень — 999 ₴

Як спробувати?
Оплатити участь в одній або кількох майстернях за лінком внизу. Завдання, читання й пояснення прийдуть імейлом упродовж доби після оплати. Участь у майстерні можна подарувати — просто вкажіть імейл учасника при оплаті.

У мене залишилися питання
Напишіть на імейл майстерні
prym.per@gmail.com Відкрити / Коментувати

2020-06-30 15:34:27 Сигнальна система

Ось емпіричний приклад принципу, описаного в попередньому пості.

Приходжу в ательє забрати фотографію. В ательє працюють двоє продавців, хлопець і дівчина. Переді мною дві жінки хочуть сфотографуватися на документи. Хлопець каже:

— Прийдіть через 15 хвилин, будь ласка. Колега закінчить обідати і сфотографує вас.

Жінки розчаровано йдуть (і не факт, що повернуться).

Забираю фотографію, простягую картку заплатити.

— А у вас нема готівки? Або почекайте 15 хвилин — моя колега скоро прийде з обіду.

Перекладаємо: продавець пропонує покупцеві зачекати, щоб узяти в нього гроші.

Довелося відступити від принципу і заплатити готівкою. (Якщо є вибір, я завжди плачу карткою, бо єдиний податок — 5 % від суми покупки — йде в місцевий бюджет. Що більше людей платять карткою, то більше грошей у міста на підтримку інфраструктури.)

Відходячи від каси, чую заднім вухом, як хлопець пропонує ще одній жінці почекати, заки з обіду повернеться його колежанка.

В підсумку епізода ми маємо: три незроблених покупки і один незадоволений клієнт.

Незроблена покупка в торгівлі — це смисловий еквівалент авіаційної катастрофи. Якщо таке стається, варто усунути причину. Біда в тому, що власник ательє ніяк не дізнається про цю ситуацію, бо в його бізнес-організмі не існує сигнальної системи, контуру зворотного зв’язку. В авіації катастрофу неможливо не помітити, а в роздрібний торгівлі — можливо.

Проблема називається: невзаємозамінні продавці. Немає нічого складного в тому, щоб навчитися проводити по касі безготівкові платежі або робити фотографії на паспорт. Для цього не потрібна ні спеціальна освіта, ні особливі таланти.

Припускаю, що у власника бізнесу або у продавців буде свій, цілком резонний погляд на цей епізод. Бувають контексти, коли не продати послугу — прийнятний варіант. Ми не бачимо всієї картини і оперуємо теоретичною установкою, що смисл бізнесу — заробляти гроші. В реальності це не завжди так.

Буває різне, однак мене не полишає відчуття, що невзаємозамінність продавців шкодить такому бізнесу більше, ніж коронавірус, на який охоче списують зменшення прибутків. Відкрити / Коментувати