Трохи про адаптацію іноземних імен. Вчора принц Уельський Чар | rawr_says

Трохи про адаптацію іноземних імен.

Вчора принц Уельський Чарльз став королем Сполученого Королівства та ряду країн Співдружності Нації Карлом III.

Чому Карлом, а не Чарльзом? Існує думка, що імена монархів у нас перекладаються, але це не зовсім так. Вся справа у "традиційності". Карл I і Карл II у нас Карли, тому і третій Карл.

Моя улюблена історія - про Луї/Людовіка, французьку та німецьку форми одного імені.

Більшість імен французьких королів у нас адаптовані як Людовіки, хоча вони французи та Louis.

А от останній французький король у нас вже Луї, і він теж Louis. Як бачимо, правило про переклади імен монархів тут не працює. Чому? Бо так склалося, традиція.

Інші французи у нас теж Луї, від Пастера до де Фюнеса.

Таку передачу імен старих королів можна списати на традиційний східноєвропейський вплив Німеччини, бо в умовній Польщі це теж Людвіки, або списати на зросійщення, як вам зручніше)

Друга моя улюблена історія це передача німецького Ludwig.

Частину передаємо як Людвіг, частину як Людовік.

Середньовічні королі Баварії у нас Людовіки, а королі тієї ж Баварії нового часу Людвіги. Знову правило про переклад не працює.

Александр Македонський слава богу залишився Александром, а от всі шотландські королі - Олександри. Чому? Традиція.

От імена римських Пап традиційно всі перекладаються, але то католицька церква, їй треба бути ближче до будь-якого народу.

А з монархами, особливо середньовічними, це ніяк не регламентується. Хочеш, пиши Генріх I, хочеш Анрі I, хочеш пиши Рауль IV, хочеш Рудольф IV, хочеш Ральф IV.

І тут вже складається враження, що в Анни Ярославни було не два чоловіки, а як мінімум п'ять)

А, і питання: чи потрібна нам така традиція, чи краще завжди передавати оригінальне написання чи звучання?