Найстрашніше, що трапилось з українцями за минуле сторіччя, це не втрата двох третин власної землі, де ми були або переважною більшістю або як мінімум одними з господарів. Не втрата половини людяності які зазнала наша нація у той буремний вік (близько третини знищиних та близько п'ятоі частини асимільованої окупантами). Втрата пам'яті - найстрашніше з цього.
Пересічний українець не відчуває болю тих втрат, для нього Україна - це кордони 1991-го року, це країна в розрусі зі зникаючим населенням.
Але для нас, Україна це давня славетна історія, це працьовитий та войовничий народ що зміг перебуваючи під окупацією колонізувати далекі землі. Це мільйони ненароджених українців в Україні, на Далекому Сході, Поволжі та у Західному Сибіру. Це мільйони закатованих у 30-ті та тисячі нині. Ми не забуваємо, й не забудемо!
ПІДПИШИСЬ
