Жити у вагонах Укрзалізниці — неможливо. Долати певні відстані — так, але жити у вагонах навряд сподобається тим, хто втратив житло через обстріли росії. Втім, жителям Ірпеня пропонують такий експіріанс. А знаючи, що нема більш постійного ніж тимчасове — досвід проживання у вагонах поїзда може перейти в роки. Цікаво, чи організатори такої ідеї готові самі так пожити? Без нормального ліжка, умов для відпочинку та місця для діток? Якщо так — готова сама доставляти їм їжу з «ресторану», як це обіцяють жителям (бо умов для приготування їжі у залізному містечку також нема).
Я не проти надання людям тимчасового прихистку в гуртожитках чи готелях, але ми мусимо створити умови для відбудови повноцінного житла і якнайшвидше. Українці, які мали затишні оселі мають мати такі ж. І ніякі вагончики їм не замінять свої квартири. Погоджуєтеся?
