​​Годзіла 2: Король монстрів #говно Великою лапою на великі г | смотреть и плакать

​​Годзіла 2: Король монстрів
#говно

Великою лапою на великі граблі.

Сьогодні субота, на годиннику майже десята, на вулиці тепло - а це значить, шо якраз пора обісрати очередний монстрофільм з великими амбіцями і до смішного мізерним .. результатом. Шо ми значить маємо: 4 чудіща кичаться, шоб вияснити, хто з них самий чудовіщний, поміж тим десь для чогось мелькають люди азіати, не азіати, лисі негритянки, сім'я з драмою, яка грає одне велике абсолютне нічого для цього кіна, все це в 50 відтінках гидотного темно-коричневого і під дощем.

З людьми вот прям ваще не получилось. Вони всі якісь несуразні, ні до чого, і без них би кіно прекрасно обійшлось, бо навіть в роксолані було легше зрозуміти хто хороший, хто поганий, хто кого любить і взагалі де географічно знаходиться в даний момент (коли всі в Османії то легше, согласна, але всьо равно). Діалоги довгі і нудні, дві шутки за 2 години такі, шо лучше б їх не було. Думаю ну ладно, може всьо таки з монстрами получиться. Але як тільки доходило до схваток між гігантськими тваринами, у монтажера починався епілептичний припадок, бо все протистояння перетворюється у контрастну мазню, де вже не розібрати, чия голова тільки шо відлетіла або в чию ребристу луску тільки шо в'їхала неспокійна камера п'ющого оператора.

З усіх фізичних законів у цьому фільмі на землі залишилась тільки гравітація, так шо раджу і вам спуститися на землю, а не як я ото ходити непонятно на шо за 110 гривень ше й 3д окуляри по двацатці!