Якось одна з гостей написала нам, що «Сільпо» — це як куточок | Сільпо

Якось одна з гостей написала нам, що «Сільпо» — це як куточок дому
Ми з сумом радіємо, що можемо так потішити. І думаємо про всі місця, які нам довелося покинути. Тимчасово.

Чи будуть вони такими ж, коли ми повернемося? Яка душа буде в них, коли ми їх відбудуємо? Чи зможемо ми зафарбувати війну так, щоб відчути радість перемоги життя над жахом? І так, щоб водночас ніколи про війну не забути.

Спалене до вугілля, понівечене або закинуте. Це все наше рідне. Бо там всі недільні ранки з сонячними лінивими усмішками і кавою. Там всі літні ночі з прогулянками і вином. Усі травневі дощі з веселкою в очах і сміхом до неба.

Тому точно тимчасово

Так, за ці дні війни ми вимушено покинули деякі магазини, виробництва, склади. Зовсім нещодавно ми закрили супермаркети в Бердянську. Тимчасово. Бо ми обов’язково повернемося після перемоги.

У цей момент відступу ми з радістю ділимося продуктами, які там залишаються. Нехай вони дістануться українцям, а не загарбникам.
Ми навіть намагаємося встигнути вивісити оголошення в магазині, що всю їжу і товари першої необхідності можна брати без зайвих докорів сумління.
Бо українці ж горда нація. І ті прекрасні Гості, які пишуть нам запитання «як заплатити?», надзвичайно розчулюють нас
Дорогі наші, на здоров’я!
Гроші, скільки ви вважаєте справедливо, перераховуйте, будь ласка, волонтерам, ЗСУ, фондам. Усім, хто допомагає Україні боротися з ворогом

У нас, як у людей, можуть забрати багато чого. Нехай і тимчасово. Нашу землю, навіть нашу свободу. Життя лиш можуть забрати назавжди. І гідність. Гідність залишається або не залишається з нами до кінця. І це вибір кожного бути гордим українцем. Попри все. Ми зробили цей вибір. Ми віримо, що кожний громадянин нашої країни теж може зробити його. Зібрати всю нашу внутрішню силу, щоб нас не зламали. Щоб ніяким чином не бути схожими на загарбників. Нести світло кожною своєю дією. Щоб все було Україна