2022-04-30 21:04:07
Польові Апокрифи
І навіть пси не наважувалися ховатися від нічного холоду на дні розпанаханих воронок. Вони до ранку парували післясмаком розбризканого вогню від спущених на парашуті авіа-бомб.
Загублений в дрімучій провінції райцентр захлинався руйнівними вібраціями. Вибухи ракет і далекобійної артилерії зливалися у аритмічне серцебиття ісполінського організму війни. Віконне скло покинутих будинків вивалювалося назовні зі скрушним акордом тривоги. Собаки ставали мовчазними і ляканими, а коти байдужіли в дірках підвалів.
На ранок прогнозувався наступ окупантів. Але хоботом блукаючої гаубиці підрозділ DV наклав вето на план загарбника. Вечір вдерся в їхній табір прильтом 152-мм калібру з бантиком чорної поховальної стрічки. Той постріл спалив їхній танк, а чотири наступних пошкодили два борта, що стояли поряд. Піхота сипалася як рване намисто по мармуровій підлозі. А згодом у Курськ попрямувала машина з двома розшматованими навпіл орками, яких склали у чотири будівельних мішка. Трійку їхніх співслуживців повезли з пораненнями у польовий шпиталь.
Відтак, нам вдалося закинути у банку з павуками отрутну димовуху з виразною деморалізаційною дією на психіку. А за це ворог у судомах люті чинив помсту благенькому райцентру касетами "Градів" і прильотами "Точки У".
Після чергового сеансу пресингу бездорожні вулиці простералися у сліпучий і запорошений тунель вечірнього сонця. Воно з нірванічною байдужістю сповзало за купол приміського пагорбу.
Мовчали птахи, собаки, дерева, присадибні квіти і літні люди, котрі проігнорували евакуацію. А більшість охайних хатинок з апокрифічними лебедями на воротах лишалися безжиттєвими мов ставкова мушля в намулі напівсну.
* * *
Кучерява інфа з кипучих фронтів і життя підрозділу 1ОШР ДУК ПС (1 ОБат ДУК ПС) тут:
https://t.me/smertvorogy
967 views18:04
О
