сьогодні запис пізній, але воно й тематично виходить, бо про вечерю. ілюстрація теж пізня — з вірменсько-іранського євангелія 1587 року (f. 25v).
під час останньої вечері ісус ошелешує апостолів, які, звісно, ще не знають, що вечеря — остання, кажучи: «хлопці, один із вас мене сьогодні зрадить». апостоли підозріливо перезираються і намагаються випитати, про кого саме йдеться, а ісус, щоб не тицяти пальцем, відповідає: «той, кому я зараз передам кусень хліба», — і дає окраєць юді (хоча я не дуже знаю, чим це конспіративніше за тицяння пальцем).
деякі середньовічні художники — і яків із нової джульфи, ілюстратор цього рукопису, тут не самотній — додають сцені напруги, зображаючи ісуса, який не просто передає хліб, а аж годує ним юду, який сидить, роззявивши рота, ніби пташеня. може, зозулятко?
(і ні, це не юда особливий красень, це яків із нової джульфи загалом так малює профілі).
#ситілюди #життяісуса
