А я все ж відповім, ну щоб таких хоча б менше стало Я сама з | Між нами Спарженятами

А я все ж відповім, ну щоб таких хоча б менше стало

Я сама з Ізюму і не виїхала звідти як в всі в перші ж дні. Я пробула під окупацією понад трьох місяців. Два з яких я сиділа в підвалі майже повністю не виходила. Ізюм це місто яке найбільше постраждало від крилатих ракет під час повномасштабної війни. В останні місяці ми жили в невеликому будинку на краю міста і коли я була в домі туди прилетіла "касета", хто зрозуміє той зрозуміє. Я, мій знайомий, брат і батьки якимось дивом залишились живими. Мою родичку сильно ранило і було відведено в лікарню, поки ми ховалися в підвалі, балки з якого буквально падали нам на голову.
Чому я це все розповідаю?
Тому що вважаю, що будь які скандали не повинні відміняти тему того, що в країні війна. А тим паче писати мені "Виїхала в перші дні, бо злякалася, сидиш за кордоном" Не треба. Бо виїхала я після того, як тричі мало не померла і понад сто днів жила, мов кожен із них останній.