'Моє подружнє життя' - Тату, ходи мене покатаєш? - Тату, ска | Тато-будні

"Моє подружнє життя"

- Тату, ходи мене покатаєш?
- Тату, скажи їм, бо вони мене ображають
- Тату, я хочу їсти.
- Тату, мені скучно-о-о.
- Тату, ходи сюди.
І так весь день. А в мене лежить три книжки (брав дві, але чомусь їх стало три. Це нібито і не проблема, але я ж дружині казав що в чемоданах вже немає місця). Ну коли ж їх читати?!

Нібито і проблема під назвою "діти". Але ж...

Коли у нас з Ксю не було дітей, ми дуже хотіли щоб у нас були діти. Тоді була проблема, що не було дітей. Тепер коли у нас двоє, з'явилася інша проблема - вони у нас є і вони проблема. Але бачу що вони ростуть і бачу що скоро їх не буде, так як їх залежність від нас зменьшується.

Не міг добре жити бо не було дітей.
Не міг добре жити бо є діти.
Не зможу добре жити бо не буде дітей (або не зможу добре жити бо внуки. Ну про це дізнаюся дещо пізніше).