#дивитись Blast Theory`s 'KIDNAP' А ТЕПЕР УВАГА: перформанс | Think-move-dance UA

#дивитись Blast Theory`s "KIDNAP"

А ТЕПЕР УВАГА:

перформанс "KIDNAP" став відповіддю на скандальну судову справу Spanner Trail (не розумію як це перекласти) результатом якої стало ув'язнення декількох садомазохистів, що добровільно погодились прийняти участь у садомазо-оргії. Головними питаннями перформансу стали питання "контролю" та "згоди".

Дуже коротко про судову справу:
*
до поліції потрапив відеозапис садомазо оргії з участі декількох чоловіків, кожен з яких приймав в ній участь добровільно. Тобто все відбувалося "за згодою".
*
поліція уважно переглянула запис і експерти зробили висновок, що над деякими з чоловіків під час оргії відбувалось "надмірне насильство" (нагадую - всі чоловіки приймали участь в оргії добровільно)
*
після розслідування і опитування більше 100 учасників оргії 16 з них були звинуваченні у "посяганні, що спричинило фактичні тілесні ушкодження" і УВ`ЯЗНЕНІ



ПРО ПЕРФОРМАНС:

*
двоє відібраних учасників були по-справжньому викрадені (поліція була попередньо попереджена, весь процес фільмувався на відео) і відвезені у сховану кімнату під цілодобовий нагляд
*
кожен з них за додаткову платню міг покращити умови перебування - отримати 20 цигарок або дозвіл слухати один музичний трек за власним вибором
*
в них також була опція отримати приз 500 фунтів у випадку, якщо: а)їм вдалося організувати втечу б)їм вдалося знайти телефон в кімнаті і зробити телефонний дзвінок (їм не вдалося це зробити)


ІДЕЯ:

У 1996 р. у Великобританії було 1421 викрадення, що за останнє десятиліття зросло на 700%. Окрім висвітлення поточного явища «Викрадення» - головні питання. що проблематизує перформанс, це: контроль та згода, засоби масової інформації, театр та культура лотерей. Це одночасно концептуальний перформанс, збочення та психологічне дослідження.

Реалізація:

ВІДЕО ТУТ
Проект пропонував учасникам передати своє життя в руки незнайомців на два дні. Це був акт довіри, добровільної покинутості, віри в невідоме. Переможці можуть зробити вигляд, що вони перебувають у справжньому викрадені, переповнені драмою, або вони можуть підійти до своєї 48-годинної подорожі фактично, відкрито визнаючи, що викрадення без примусу насправді є лише розвагою і приколом. Рівень сприйняття ситуації знаходився в руках обох переможців і мав бути досягнутий шляхом переговорів між ними.
Все це також порушує питання "добровільної згоди". Чи може людина, в контексті судового розслідування Spanner Trail, дати згоду на незаконний вчинок проти самої себе? Викрадення людей в цьому перформансі - у строгому розумінні цього визначення - навіть не передбачає викрадення. У світі, де будь-яка форма ризику є законодавчо нелегальною, чим є цей проект: це пригодницькі вихідні чи безвідповідальне зловживання довірою?? Після консультацій з юридичною фірмою Harbottle & Lewis щодо кожного аспекту проекту автори переконались, що це викрадення було як юридично легальним, так і абсолютно етичним.

Нарешті, викрадення стало чудовою пригодою, кроком у невідоме, шансом для двох людей отримати унікальний досвід.