як виявилось, писати щось не про війну здається недоречним, а | night reading

як виявилось, писати щось не про війну здається недоречним, а мовчати важко. всім потрібні антинакрутні пости, а мені потрібно мати хоть щось із старого мирного життя.

дісклеймер: перші три абзаци були написані до війни

в грудні знову провела сто п’ятсот паралелей з Вейнером, який здається зі мною назавжди, і нарешті (бо два рази відкладала вже не пам’ятаю заради чого) дочитала "Rise and Kill First: The Inside Story and Secret Operations of Israel's Assassination Program" від Ронена Бергмана. насправді я очікувала щось типу окремих історій про якісь визначні операціі, а отримала цілий скарб про історію всієї держави Ізраіль разом з усім Близьким Сходом за останні десь сто плюс років (глава про Сирію).

не бачу сенсу казати, кого я вважаю правим у конфлікті між Ізраїлем та Палестиною, бо це очевидно. мене завжди вражала обороноздатність Ізраїля, минулого року я дивилась багато відео, як працює Залізний Купол, і думаю, що коли на кордонах вороги, єлиним бажанням яких є неіснування країні та нації, єдиним вірним виходом є нарощування військової сили та розвиток розвідки.

If someone comes to kill you, rise up and kill him first - це цитата з Талмуду, ну і власне цим принципом і керувались майже всі лідері підрозділів. і тут до речі цікава штука. коли я читала Вейнера, проблема була в перекладачі - людина явно мала антиамериканські настрої, звинувачуючи ЦРУ у всьому. тут же автор, ізраїльский журналіст, здається сам часом не може визначитись на чиєму він боці. але, чувак, послухай, ти пишешь книгу з такою назвою, в нас тут не News Night with Will McAvoy і ми розуміємо, якою важкою ціною видобувається свобода і державність.

***

все, що написано вище, було написано до 24 лютого 2022 року. сьогодні 20 березня, в мій будинок втрапив руснявий снаряд, а свої погляди на Ізраїль і його політику я трохи змінила (бо підтримка русні це для лохів)

але тут я пишу переважно про книжки, тому ця книга дуже гарний зразок того, як має себе поводити держава, маючи кордон з ворогами. як казала Керрі - I will hunt you down, I will kill you. ніхто не повинен піти від відповідальності, а вороги мають бути засуджені.

в цілому я чекала від цієї книжки просто розповідей про розвідувальні операції, а отримала дуже детальну історію Близького Сходу (глава про Сирію - <3), а також про відносини кожної краіни з Ізраїлем. звісно там бували свої провали, але в цілому Моссад здався мені більш компетентним ніж ЦРУ (sorry not sorry). взагалі не важно здогадатись чому, бо найдієвішою та найефективнішою стратегію завжди буде захист, а якщо ви хочете просто позайобувати всіх під гаслом "диви, як я вмію", то ви програєте і нічого не вийде. звісно, зараз я кажу не про ЦРУ