2022-05-25 17:05:22
Минули 3 місяці, як наша держава стоїть на плечах героїв із ЗСУ, Нацгвардії, розвідки, прикордонної служби, спецназу.
За ці три місяці ми в тилу підсіли на страшно інтенсивний потік інформації. До повномасштабної війни вважалося, що новина живе добу. З 24 лютого прорвало всі фільтри. Новини почали жити по пів години (а то й менше). Через пів години, в більшості випадків, “стару” новину повністю накривала хвиля “нових”. (Сформулював Колян Пастико).
Так тривало десь два місяці. Останнім часом інтенсивність пішла на спад. І в цьому ховається нова небезпека. Бо ми звикли до інтенсивного інформаційного потоку. Ми підсіли на нього. Постійне вмикання смартфону, скролення десятків ТГ-каналів, перегляд ще ось такого відео і ще ось цього новинного сайту стало майже наркоманською звичкою. Нам почало здаватися, що так - нормально.
І тепер, якщо впродовж декількох годин немає якихось важливих новин, ми починаємо нервувати:
ЧОМУ НІЧОГО НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ?!
Відсутність впродовж місяця якихось посутніх новин щодо руху України до членства в ЄС комусь видається повною зупинкою цього процесу.
Комусь іншому відсутність впродовж тижня суттєвих змін лінії фронту виглядає мертвим клінчем.
Ціла доба без новин про захисників Маріуполя ще комусь видається тотальним забуттям.
Важливо пам’ятати, що це - тільки здається. Що є процеси, які займають тижні та місяці. А деякі - роки. І якраз це, а не безперервний потік важливих новин - нормально. І це - не причина нервувати. І тим більше - не причина істерити.
Хз, чому, але мені здалося важливим це написати. Може, комусь буде корисно це прочитати.
Дякую захисникам України за три місяці можливостей продовжувати працювати, думати та писати.
Danylo Mokryk
131 views14:05