Сергій працював далекобійником, возив з Німеччини до Іспанії пошту, а звідти до Італії та Німеччини — продукти харчування.
До лютого 2022 року у війську він взагалі не служив через юнацьку травму. Але 24 лютого прискіпливо ставитися до його стану здоров’я у військкоматі не стали. Тоді, на початку великого вторгнення росіян, кожна людина була на вагу золота. І Сергій став бійцем бригади морської піхоти з позивним «Грузин».
Досвід далекобійника став у нагоді – спочатку Грузин став водієм американського позашляховика «Хамві», а згодом, коли авто оснастили ракетною установкою почав виконувати обов’язки номера обслуги.
Потім були запеклі бої на Херсонщині та важка оборона Донеччини в районі Авдіївки та Пісків. Бойові завдання, ремонт техніки.
Грузин каже, що воює заради майбутнього – вже дорослої доньки Юлії, восьмирічного сина Святослава та маленької Софійки, якій виповнилося лише чотири місяці. Він впевнений, що колись його діти з гордістю розповідатимуть, що щастю та мирному небу над Україною вони зобов’язані нашім захисникам, зокрема і своєму батькові.
