Два виходи з оточення окупантів, участь у звільненні понад 20 населених пунктів на Харківщині, порятунок з палаючого бронетранспортера, неодноразове прощання із життям, орден «За мужність» ІІІ ступеня, травма, лікування та продовження служби в одному з районних ТЦК та СП, розташованих на Харківщині.
Все це про старшого солдата Володимира, який воює з рашистами з 2019-го року. Його начебто захищає сама українська земля.
- Десь о п’ятій ранку все нічне небо стало червоним від ракет рашистів, що летіли над нами в бік Харкова та Чугуєва. Друга група прильотів призначалася вже для нас. Ми сховалися в укритті. Коли все стихло, то 15 сантиметрів пилу, шматків цегли чи землі покривало все навколо мене. Від того часу і аж до кінця вересня спав у машинах, наметах чи в окопах, - згадує Володимир перший день великого російського вторгнення 2022 року.
В першому бою ворожий танк влучив в бронетранспортер Володимира. Машина запалала. Але Володимир зміг скерувати палаючу машину до лісосмуги, де екіпаж врятувався від куль.
Бійці дивувалися, як вдалося вціліти та дати відсіч ворогу. Його і побратимів начебто захищала сама українська земля.
Словами це важко пояснити і можна лише відчути серцем, — говорить захисник України.
