Про сердюків. Сердюки – козаки найманих піхотних полків на Правобережній Україні.
Сердюцькі піхотні полки утримувалися за рахунок гетьманської скарбниці.
Сердюки були професійними військовими. Не маючи постійного місця проживання, вони подорожували та наймались у козацьке чи польське військо.
Полки набиралися з козаків та інших охочих людей, іноземців — поляків, сербів чи молдаван. Сердюки були особистою гвардією гетьманів та отримували платню безпосередньо від гетьмана. У полку налічувалося від 400 до 500 солдатів. Полки несли охорону гетьманської резиденції, військових складів та військової артилерії. У міру зростання антифеодального руху сердюків посилали на придушення народних виступів. Через це ставлення до них було різко негативним.
Окрім охорони гетьмана, сердюки брали участь в бойових діях тої сторони, на утриманні якої вони знаходилися. Могло бути одночасно участь сердюків і в лавах козаків і в лавах ляхів, що зводило їх на полі бою з різних сторін.
Поділися постом та не забуть про
