2022-02-13 08:00:24
Сьогоднішня неділя називається Неділею про Митаря і Фарисея. Свою назву вона одержала від притчі про митаря і фарисея, яку розповів Господь Ісус Христос і записав у Євангелії апостол Лука.
Фарисеї за часів Ісуса Христа становили релігійну групу, що відстоювала суворе і легалістичне дотримання Мойсеєвого закону і традиції. Для них більше значила буква, аніж сам дух Закону. Їхня праведність полягала радше у показному дотриманні Закону та різних дрібничкових приписів, аніж у практиці чеснот, до яких зобов’язував Закон. Вони вважали себе за ревнителів Закону, гордилися своєю фальшивою ревністю і дивилися згори на тих, що не належали до їхньої секти.
Притча, яка згадується сьогодні, показує якраз типового фарисея. Хоч фарисей прийшов до храму помолитися, та властиво він славить не Бога, а себе самого. Він хвалиться своїм постом та десятиною, яку дає на Божий храм. А проте дивиться гордо на митаря, як на великого грішника.
А митар у почутті своєї грішности не смів навіть очей піднести до неба, тільки покірно молився і бився в груди, кажучи: “Боже, змилуйся надо мною грішним” (Лк. 18, 13). Його коротенька, але повна жалю й покори молитва до сьогодні служить прикладом справжнього покаяння.
Ця притча свідчить, що Господь Бог не дивиться на особу чи її стан, але дивиться на її серце й душу. Тож зрозуміло, що Бог не прийняв молитви чванькуватого й гордого фарисея, зате вислухав молитву покірного митаря. Гордість належить до головних гріхів і є найбільшою перепоною до навернення і покаяння, а покора — це початок справжнього навернення і основа справжнього покаяння й посту. Фарисей і митар – дві протилежні постаті, що уособлюють два типи людей, перші з котрих стануть останніми, а останні – першими.
Отже, свята Церква бажає, щоб і ми, наближаючись до Великого посту, готувалися до нього покаянням та усвідомленням кожен своєї гріховності.
17 views05:00