Це — Станіслав. Екс-працівник поліції Херсона.
Разом з дружиною він не зміг виїхати з окупації, був затриманий і піддавався тортурам. Окупанти схиляли українців до співпраці, але подружжя не погодилось.
Зараз суд не дозволяє їм відновитись на роботі так як вони не виїхали з Херсона.
Чому ця історія показова?
У 2014 році у Дружківку на Донеччині зайшли російські бойовики. Мер міста Валерій Гнатенко не виїхав, а під російськими прапорами підтримував референдум. Сидів не у СІЗО чи підвалі, а за одним столом з сепаратистами.
Зараз він діючий нардеп і розповідає, що "все буде Україна". Ні суд, ні правоохоронні органи не мають до нього жодних питань.
Чому люди, які під катуванням залишились вірні Україні, не можуть працювати далі. А нардеп ОПЗЖ, який підтримував зрадників, досі з мандатом і без підозри.
Хіба це справедливо?
