Страждання Христа «Мій Отче,Я Готовий, хоч болить, Готовий т | християнські вірші 🇺🇦

Страждання Христа

«Мій Отче,Я Готовий, хоч болить,
Готовий тут за них все протерпіти.
І зараз ось,молю в Тебе в цю мить,
Прости їм, бо не можуть зрозуміти!

Вони не знають, чинять що і з Ким,
Диявол їх сюди загнав обманом.
Жорстокість їхню Я пробачив їм,
Це треба Батьку так за нашим планом».

І сльози ллються з кров'ю пополам:
–«Ні, не образа! Я люблю їх Отче!
Вони нещасні! Ти це бачиш Сам,
Гріх,мов черв'як, серця їх то́чить!

Наділи ось на голову вінець,
Той, який в руки їхні вклала сила.
Та, що постала проти Тебе Творець,
Де поспіхом за нею йде могила.

В очах темніє від ударів їх,
Шипи встромили вже Мені у скроні.
Як боляче! Як боляче за них,
Що в агресивному вони полоні!».

О воїни! На що ви ризикнули?
За що так Бра́нця мучите Цього́?
Ви теж у своїй злості потонули,
Чому так поступили? Для кого́?

А ви, злобою сповнені своєю,
Як можете «На хрест Його!»кричати?
За що ви так з Людиною Цією?
Готові кров Його на дітях взяти!

«Здавалось, що терпіти сил нема,
Та Я терплю, зусилля прикладаю.
Мій Отче! Тут за них Я недарма,
На цім хресті,весь біль їхній прощаю.

Ось накінець Голгофа.Всі прийшли,
На хрест лягаю...і удар, удар!
Прибитий Я!Ось хрест Мій піднесли,
Як боляче! В кожній клітині жар!

О люд! Кричати скільки будеш ти?
–«Зійди з хреста!–зухвало промовляють.
Прошу Тебе мій Батьку, їм прости,
Бо вони чинять те, чого не знають!

Ілі,Ілі!О ламма савахтані!
Мене мій Боже Ти чому покинув?»
Саме в хвилини ці передостанні,
До Неба голос болісний полинув.

Римський вояк оцет Йому подав,
–«Ні, не потрібно, Я чашу іншу п'ю.
Для вас Отець цю чашу готував,
За вас страждаю,бо сильно так люблю!».

Останній крик.І духа Він віддав,
Зверху донизу вмить завіса рветься.
Земля тряслась і страх всіх обійняв,
Гроби відкрились, дивина стається:

Тіла колись померлих всіх святих,
Воскресли і з'явились багатьом.
Про це розказано в словах простих,
У Книзі,що є Вічним Джерелом.

Ісуса поховали.Та Він встав,
Із мертвих, для всіх вірних оправдання.
І чим би нас лукавий не лякав,
Цей вірш священний зве до покаяння.

Нехай душа повірить грішна та
І прийме благу звістку про спасіння.
Про страшну смерть Спасителяь Христа
Й про переможне чудо воскресіння! Амінь

Автор–Людмила Шульговська;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online