2022-04-16 00:20:24
Ідея символічного примирення через участь українки та росіянки в хресній ході у Ватикані - це намагання лікувати симптоми, а не саму хворобу.
Хто б це не придумав, воно ображає тисячі вбитих, зґвалтованих та замордованих українців.
Всі розмови про примирення чи про наше братерство (дякую Мікрон) - це інфантилізм.
Намагання блукати в ілюзіях.
Так, всім українці не зручні.
Бо як посміли захищатись?
Скласти зброю і лягти в могилу!
Весь світ глибоко стурбується та трішки щось там позасуджує і знову зануриться в п’янкі загадки росії, її балет та літературу, в її брудні гроші в кінці кінців.
Я колись не розумів, чого так трафляє Ірину Фаріон чи В’ятровича від росії.
Коли ти просидів в архівах і знаєш такі історичні факти, від яких сивієш, тебе не може не трафляти.
Ти не можеш бути толерантним. Це просто неможливо.
Ці потвори росіяни сотні років нас знищують в найжорстокіший спосіб і, як писала Ліна Костенко «та ще й у всьому звинувачують нас!».
Всі, хто говорить про примирення чи братерство - стає на бік росії і дивиться на важку історію нашого сусідства виключно її оптикою.
Примирення без справедливості неможливе!
Якщо ми вистоїмо і переможемо в цій війні, у чому не маю жодного сумніву, то нас щей назвуть агресором.
Яке нечуване нахабство - хотіти жити!
1.2K views21:20
S
