Видатні постаті українського відродження. На тлі війни Росії | Волочиська міська рада
Видатні постаті українського відродження.
На тлі війни Росії проти України молодь та старші люди відкривають для себе українських модерністів 1920-х-1930-х років, знаходячи в їхніх творах натхнення, силу духу та національну ідентичність.
Ці люди рухали вперед українську культуру, намагалися відірвати її від Росії, працювали у нових напрямках та жанрах, творили нову літературу і театр, і за це їх знищив радянський комуністичний режим.
Одним із таких модерністів є Микола Хвильовий (1893-1933) – письменник і публіцист, автор гасла "Геть від Москви", який вважав, що українська культура має орієнтуватися на Європу.
Суть культурного протистояння тих часів визначалася самою назвою памфлету Миколи Хвильового "Україна чи Малоросія?", забороненого цензурою ще в 1926 році. У своїх творах Хвильовий висував актуальні й сьогодні гасла повернення до Європи, наголошуючи на необхідності європейської орієнтації модерної української культури. Він підкреслював, що українцям не потрібно "рубати вікна в Європу", оскільки паростки західної культури завжди проростали тут органічно.
Прихильники модернізаційної моделі розвитку здобули значну підтримку, і Хвильового підтримали майже всі авторитетні українські письменники. Однак до дискусії долучилися партійні ідеологи, що призвело до заборони його памфлетів.
У відповідь на це Хвильовий анонсував публікацію "любовного роману" "Вальдшнепи", хоча насправді цей твір був політичним памфлетом.
Любовна колізія в романі – стосунки розчарованого революціонера Дмитрія Карамазова та красуні Аглаї – слугувала лише тлом для гострих дискусій про українську незалежність.
Першу частину роману опублікував журнал "Вапліте", але закінчення конфіскувала цензура. Вилучений текст досі не знайдено, і ми знаємо лише переказаний сюжет, оскільки гранки тоді вкрали з друкарні й ними зачитувалися харківські студенти.
Далі почалося відверте політичне цькування, судові процеси й арешти. 13 травня 1933 року Микола Хвильовий застрелився у своїй квартирі в харківському письменницькому будинку "Слово", залишивши записку, в якій назвав усе, що відбувалося, "розстрілом нашої ґенерації". Конфіскований памфлет "Україна чи Малоросія?" пролежав в архіві понад шість десятиліть, аж поки не був надрукований у 1991 році.
Згодом навіть могилу Хвильового зарівняли, і на її місці влаштували "парк культури й відпочинку".
Трагічна доля Миколи Хвильового стала символом боротьби за свободу та культурну незалежність. Його життя та творчість відображають складність і важливість культурних процесів того часу. Незважаючи на перешкоди, він залишив невмирущий слід в історії української літератури та культури загалом. Памфлет "Україна чи Малоросія?" відтоді став не лише пам'ятником його принциповості, а й символом боротьби за ідеали та культурну самобутність.
