Ти мало того що снишся, Так ще й береш у цих снах з особливим | янголи бачать, як я пишу

Ти мало того що снишся,
Так ще й береш у цих снах з особливим натхненням.
Верзеться старе і рідне -
Рожеві штори і білі шпалери.
Списати за п‘ять хвилин перед уроком,
Звісно, у тебе.
І ніколи не дякувати.

А через стільки років
Бачити тебе уві сні
І у натовпі.
Чи піти помолитись?
Як думаєш, допоможе?
Не дарма ж тут збудували стільки красивих церков.

Боже,
Збав.

Після такого болить голова
І серце.
(А краще б боліло щось інше)
Моя підсвідомість впевнена, що цілуватися ти не вмієш,
Тому те, що сниться, більш схоже на дотик квітів,
Ніж губ.

Знаєш, зазвичай я привидам не даю.
Навіть таким, що з твоїм обличчям.
Звідки я знаю, що це не ти?
Бо сьогодні вночі
Мене торкались цими губами-квітами,
Дивились твоїми очима
І обіцяли
Любити.

25.05.2022р.



(поки хтось не збавить мене від снів у жанрі «еротичний кошмар», будуть такі вірші)