Віриш, На днях цигани вкрали у них танк. Віриш, вони стріляли | янголи бачать, як я пишу

Віриш,
На днях цигани вкрали у них танк.
Віриш, вони стріляли у атомну станцію,
Вони випадково влучили в свій літак.
А ще кажуть «друга у світі по силі армія».
Може, друга з кінця?
⠀
Не ховайте, будь ласка, від камер свого лиця.
Так і кажіть: «Ми приїхали руйнувати.
Ми знали, куди їхали.
Ми - монстри.»
А ще визнайте:
Щось вам підказувало, що «спецоперація» не пройде просто,
Що ви будете помирати.
Тому ви взяли з собою йобаний крематорій на колесах.
Крематорій для себе.
Вдумайтесь: крематорій для себе.
Везти. В іншу країну.
Хоча що ж я - той, хто вміє думати, так просто не вчинить.
⠀
Віриш,
У них в «мирноє врємя» дітям кажуть,
Що повертатись до голови міської ради
Боком -
Це неповага.
А я кажу,
Що не поважає себе той,
Хто таке хаває.
Сьогодні - не повертайся боком,
А завтра всім на коліна встати?
Які з тих дітей потім виростуть люди?
Які солдати?
А, власне, ті самі, що з собою попруть крематорій.
⠀
Віриш,
Європа марнує санкції на людей,
Котрі говорять:
«Потерпимо»!
Віриш, з ними не працюватиме жоден план.
Маса ідей,
Але не вистачає впертості,
Єдності.
Вони не зроблять з Красної Площі Майдан,
Хоч сонце їм відключи.
⠀
А хто правди не може сказати -
Хай краще мовчить.
«Я за мир» не враховується.
У тих, хто так каже, вже давно відключено сонце
І компас.
⠀
Вже час спати - така година.
А я розповідаю своєму духу о російських солдатах,
Які зараз нищать мою країну.
Віриш,
У Київському метро під обстрілами народилась дитина.
Грáда, - ну, віриш? - ми боремося, бо нам є що втрачати.

5.03.2022р.