я сиджу на ґанку власного подвір'я, викуривши давно забуту циг | le cauchemar de la vie

я сиджу на ґанку власного подвір'я, викуривши давно забуту цигарку. і світ, що ніколи не був мені милим, вкотре промовляє устами подій : добре не буде ніколи. не в тебе, не зараз, ніколи.